Лексикон · A-Я · С
сарна
іменник · «Гірська коза з невеликими, загнутими на кінцях рогами. На галяву вискакує з гущини сарна і.. зупиняється, витяга цікаву мордочку до кривавої смуги обрію, що червоніє на узліссі ...»
Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики
Дані Атласу
готовоЗначення1 картка
очікуєПоходженняочікує джерело
готовоМорфологія15 форм
очікуєНаписання і вимоваочікує джерело
очікуєСтилістикабез нотаток
очікуєСиноніміяочікує джерело
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
очікуєФразеологіяочікує джерело
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
готовоЗасвідченнялітературний корпус
очікуєКурспоза курсом
готовоПереклад2 англ.
готовоWikimediaWikipedia
очікуєЗовнішніочікує добірку
Значення
Курскурсова фраза / chunk
Гірська коза з невеликими, загнутими на кінцях рогами. На галяву вискакує з гущини сарна і.. зупиняється, витяга цікаву мордочку до кривавої смуги обрію, що червоніє на узліссі ...
Морфологія
іменник · 15 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | сарна | сарни |
| Родовий | сарни | сарн |
| Давальний | сарні | сарнам |
| Знахідний | сарну | сарн / сарни |
| Орудний | сарною | сарнами |
| Місцевий | сарні | сарнах |
| Кличний | сарно | сарни |
Літературні засвідчення
Франко І. · Іван Франко. Тріумф · 1856
"До мене! До мене! До мене!" — голосять тонкими проникливими голосами два менші дзвони, а найбільший, могучий "Василь" повагом повторює своє "Гов! Гов! Гов!", від котрого бистріше в повітрі мигають снігові звіздочки, а в глибокім зворі зривається зі свого леговища під густою, снігом аж до землі пригнутою смерічкою полохлива сарна, вискакує з своєї криївки і, настороживши ушка та піднявши гарну головку, боязко озирається довкола і довго ще не може вспокоїтись.
literary_fts · f48b1e16_c0000
Джерело: literary_fts
Переклад
сарна↔
chamois (goat-like antelope)roe deer
Джерело: dmklinger
Вікіпедія
Сарна
Са́рна, серна — рід ссавців з родини оленевих (Cervidae). У розмовній мові представників роду називають також «дикі кози», «козулі» або «косулі». Етимологія: назва походить від прасл.: срна і споріднена з лат. cervus, дінд. srŋgam («ріг») і прасл.: *korva («корова»).
Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B0