сатира
Дані Атласу
Значення
1. Художній прийом у творах літератури або мистецтва, заснований на різкому, дошкульному висміюванні пороків, хиб, негативних явищ дійсності. Нечуй-Левицький широко використовув...
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
іменник · 14 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | сатира | сатири |
| Родовий | сатири | сатир |
| Давальний | сатирі | сатирам |
| Знахідний | сатиру | сатири |
| Орудний | сатирою | сатирами |
| Місцевий | сатирі | сатирах |
| Кличний | сатиро | сатири |
Літературні засвідчення
Усі романи — доволі відчутна жанрово-стилістична суміш (сповідь, "чорний реалізм", трилер, ґотика, сатира), час розвитку дії в них вельми обмежений і сконденсований: одна ніч у "Рекреаціях", один день у "Московіаді", п’ять днів і ночей у "Перверзії".
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger
Вікіпедія
Сатира
Сатира — гостра критика окремих осіб, людських груп чи суспільства з висміюванням, а то й гнівним засудженням вад і негативних явищ у різних ділянках індивідуального, суспільного й політичного життя, суперечних із загальнообов'язковими принципами чи встановленими ідеалами. Походження своє веде від давньоримської сатури. Художні засоби сатири — гротеск, пародія, іронія в різних літературних жанрах — поезії, прозі, драматичній творчості. В образотворчому мистецтві сатирі притаманні гумористично-сатиричний малюнок, карикатура.
Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%B0