свідомість[свідо́мість]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
свідо́мість -мості, ж. 1》 філос. , псих. Процес відображення дійсності мозком людини, який охоплює всі форми психічної діяльності й зумовлює цілеспрямовану діяльність людини. || Психологія, а також політичні, філософські, релігійні, мистецькі і т. ін. погляди людей як представників певних суспільних класів. Суспільна свідомість . 2》 Сприйняття, розуміння навколишнього, властиві людині; розум. || Здатність осмислено сприймати навколишнє; притомність; прот. непритомність, безпам'ятство. У п о вній свід о мості — не впадаючи в безпам'ятство, непритомність. 3》 Ясне розуміння, усвідомлення чого-небудь. || Розуміння, усвідомлення суспільного життя людиною як представником певної суспільної верстви. || Думка про що-небудь, відчуття чогось. 4》 діал. Знайомство.
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 4, с. 111
Морфологія
іменник · 14 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | свідо́мість | свідо́мості |
| Родовий | свідо́мості | свідомостей |
| Давальний | свідо́мості | свідомостям |
| Знахідний | свідо́мість | свідо́мості |
| Орудний | свідо́містю | свідомостями |
| Місцевий | свідо́мості | свідомостях |
| Кличний | свідо́мосте | свідо́мості |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| свідомости | жін., родовий |
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
затемнювати / затемнити свідомість (розум) чию (чий), кому і без додатка
Позбавляти кого-небудь здатності реально сприймати дійсність. — Не дивувався б я, якби ця гадюча краса затемнила свідомість вісімнадцятилітньому отрокові (Юліан Опільський); Жах скував всі інші її почуття, затемнив розум (В. Собко). паморочити / запаморочити голову (розум, свідомість і т. ін. ). 1. Позбавляти кого-небудь здатності чітко мислити або заважати тверезо і реально сприймати щось. Хатня задуха паморочить голову, руки мимохіть простягаються до вікна (Дніпрова Чайка). Вулиця здавалася тісною, а тиша, глибока й тривожна, бентежила серця, паморочила розум (С. Воскрекасенко); // Викликати стан, схожий на сп’яніння; п’янити. Їй (весні) д…
Фразеологічний словник української мовипаморочити / запаморочити голову (розум, свідомість і т.ін.)
чим і без додатка. Позбавляти кого-небудь здатності чітко мислити або заважати тверезо і реально сприймати щось. Хатня задуха паморочить голову, руки мимохіть простягаються до вікна (Дніпрова Чайка); — Так ось що,— Ковалів підійшов до Батури впритул,— не обіцяйте їм золотих гір. Не паморочіть голови великими надіями,.. не кожну річку можна відновити (М. Чабанівський); Вулиця здавалася тісною, а тиша, глибока й триважна, бентежила серця, паморочила розум (С. Воскрекасенко); Викликати стан, схожий на сп'яніння; п'янити. Їй весні додають сили й краси не самі солов'їні співи, але й пахощі, що забивають дух, тамують биття серця і паморочать свідо…
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
…сторікувань у ньому, Кобилкові, старанно відмежовуваному від усього українського, заговорила поколіннями притлумлена кров і серед навколишнього безпросвітнього небуття прокинулася свідомість колишньої гідности й окремішности свого роду й племени, давно зросійщеного заради лакомства імперського, чи, просто, Фетюскін, наступивши на живе там, де його не мало бути, ненаро…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 6 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger