До АтласуАтлас слів (Лексикон)

Лексикон · A-Я · С

свідчити[сві́дчити]

дієслово · [ˈsʲʋʲid͡ʒt͡ʃete] · «to bear witness (to), to testify (to), to attest (to), to give evidence (of)»

✓ Питома українська лексикаCEFR B1Practice this word →Практикувати це слово →

Питома українська лексика

Ця форма має українське джерельне підтвердження.

Дані Атласу

Значення2 картки

ПоходженняСвідчити; заповідати», похідним від Їе55 «свідок», що виникло зі складного слова "Їгі-5ї0- «той, що стоїть третім», перший елемент якого пов'язаний з лат. іга5…

Морфологія26 форм

Написання і вимоваочікує джерело

Стилістиказахист питомості

Синонімія2 позиції

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологіяочікує джерело

Приповідкиочікує джерело

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курс6 модулів

Переклад6 англ.

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

ВТСВеликий тлумачний словник сучасної української мови

сві́дчити -чу, -чиш, недок. , перех. і неперех. 1》 Будучи свідком, очевидцем чи обізнаною у певній справі особою, підтверджувати істинність, правильність чого-небудь. || Повідомляти, стверджувати що-небудь (у книгах, документах). Св і дчити пов а гу (под я ку, симп а тію і т. ін.) кому — висловлювати кому-небудь свою повагу, подяку, симпатію і т. ін. 2》 Бути, служити свідченням, доказом чого-небудь, доводити щось. 3》 юр. Давати показання на суді або на допиті як свідок. Свідчити під присягою . 4》 Офіційно підтверджувати дійсність, істинність чого-, кого-небудь; підписом або печаткою завіряти що-небудь. Свідчити підпис . Свідчити особу .

Етимологія

Свідчити; заповідати», похідним від Їе55 «свідок», що виникло зі складного слова "Їгі-5ї0- «той, що стоїть третім», перший елемент якого пов'язаний з лат. іга5…

Джерело: ЕСУМ, т. 5, с. 50

Морфологія

дієслово · 26 форм · VESUM

Інфінітив: сві́дчити

теперішній
Особа	Однина	Множина
1 особа	сві́дчу	сві́дчимо / сві́дчим
2 особа	сві́дчиш	сві́дчите
3 особа	сві́дчить	сві́дчать

майбутній
Особа	Однина	Множина
1 особа	сві́дчитиму	сві́дчитимем / сві́дчитимемо
2 особа	сві́дчитимеш	сві́дчитимете
3 особа	сві́дчитиме	сві́дчитимуть

Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)

Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.

коротка форма

коротка форма
Форма	Позначка
сві́дчить	інфінітив

Синоніми та антоніми

Синоніми:

говоритипромовляти

Дані синонімів та антонімів показано з джерел маніфесту; звіряйте з контекстом перед уживанням.

Літературні засвідчення

Андієвська Е. · Емма Андієвська. Роман про добру людину · 1931

…і примістять десь на далекому цвинтарі, куди вона не зможе доїжджати, і Дмитрикові серце лускається від співчуття, хоч вона і шпетить його за те, що він категорично відмовляється свідчити проти Данька й Остапа. І мірою того, як П'ятачиха його лає, а Дмитрик мовчить і думає: це все корова завинила, бо через неї він своєчасно не здихався цієї пащекуватої баби, яку йо…

literary_fts · e4b5541c_c0104

Джерело: literary_fts

У курсі — модулі, де зустрічається це слово

B2 M33lexical-stylistic-devicescontent_backfillвідкрити →

B2 M34syntactic-stylistic-devicescontent_backfillвідкрити →

B2 M40register-literary-ukrainiancontent_backfillвідкрити →

B2 M82academic-writingcontent_backfillвідкрити →

B2 M89nauka-i-doslidzhenniacontent_backfillвідкрити →

B2 M90mystetstvo-i-literaturacontent_backfillвідкрити →

Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 6 модулі

Переклад

свідчити↔

to provide evidence(transitive, intransitive) to bear witness (to), to testify (to), to attest (to), to give evidence (of)bear witness (deliver testimony)(transitive) to witness, to certify (furnish proof of; confirm authenticity of)witness ((transitive) to furnish proof of)certify (to attest as to)

Джерело: dmklinger