Лексикон · A-Я · С
світоч
іменник · «1. заст., поет. Велика свічка; // Смолоскип. — Ходімо, куме, в піраміду, Засвітим світоч (Шевч., II, 1963, 421); Замок був там; зброї полиск, Сміх і співи там гули, Пані, лицарі...»
Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики
Дані Атласу
готовоЗначення1 картка
очікуєПоходженняочікує джерело
готовоМорфологія19 форм
очікуєНаписання і вимоваочікує джерело
очікуєСтилістикабез нотаток
очікуєСиноніміяочікує джерело
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
очікуєФразеологіяочікує джерело
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
готовоЗасвідченнялітературний корпус
очікуєКурспоза курсом
очікуєПерекладочікує джерело
очікуєWikimediaочікує джерело
очікуєЗовнішніочікує добірку
Значення
Курскурсова фраза / chunk
1. заст., поет. Велика свічка; // Смолоскип. — Ходімо, куме, в піраміду, Засвітим світоч (Шевч., II, 1963, 421); Замок був там; зброї полиск, Сміх і співи там гули, Пані, лицарі...
Морфологія
іменник · 19 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | світоч | світочі |
| Родовий | світоча | світочів |
| Давальний | світочеві / світочу | світочам |
| Знахідний | світоча / світоч | світочів / світочі |
| Орудний | світочем | світочами |
| Місцевий | світочеві / світочі / світочу | світочах |
| Кличний | світочу | світочі |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
рідковживана форма
| Форма | Позначка |
|---|---|
| світочі | множина, знахідний |
Літературні засвідчення
Андієвська Е. · Емма Андієвська. Казка про дракона, шевця, що не вмів дарувати заподіяної йому кривди, та інших · 1931
Тільки що ліпше людям велося, то менше кожен відчував задоволення. А коли відбудували останню руїну, що залишилася з доби панування дракона, то на тому місці, де згоріла потвора, зійшлися найедукованіші голови міста й, поклавши квіти на свіжий моріжок у щойно впорядкованому парку, виголосили на честь дракона промову, в якій докладно насвітлювалося, що в особі страховиська відійшов у небуття єдиний гідний подиву світоч людства. А що тепер ніхто вже не відтинав крикунам язика, то люди стали дедалі тяжче зідхати й уголос мріяти, старанно виглядаючи, чи не з'явиться на обрії якась нова потвора, яка надасть сенсу їхньому існуванню.
literary_fts · 237fa622_c0006
Джерело: literary_fts