сердюк
Дані Атласу
Значення
На Лівобережній Україні кінця XVII — початку XVIII ст. — козак найманих піхотних полків, що був на повному утриманні гетьманського уряду; охоронець гетьмана. Два сердюки при пор...
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
іменник · 16 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | сердюк | сердюки |
| Родовий | сердюка | сердюків |
| Давальний | сердюкові / сердюку | сердюкам |
| Знахідний | сердюка | сердюків |
| Орудний | сердюком | сердюками |
| Місцевий | сердюкові / сердюку | сердюках |
| Кличний | сердюче | сердюки |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| сердюки | множина, знахідний |
Літературні засвідчення
— А як же, коли пити, приміром, забажається? — з діловим виглядом поцікавився Оникій Сердюк.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: kaikki/Wiktionary (CC BY-SA 3.0)
Вікіпедія
Сердюк
Сердю́ки — вояки найманих піхотних частин, що утримувалися гетьманами Війська Запорозького з другої половини XVII — першої половини XVIII століття. Складали гвардію гетьмана. Сердюків набирали переважно з українського населення, козаків Гетьманщини і Запоріжжя, які наймалися за утримання і платню від гетьманського уряду. Середній сердюцький полк нараховував 400—500 вояків. Вони несли військову службу на кордонах, всередині країни, охороняли гетьманську резиденцію. Указом російського царя від 14 липня 1726 року сердюцькі полки ліквідовано.
Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B4%D1%8E%D0%BA