серце[се́рце]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
се́рце -я, с. 1》 Центральний орган кровоносної системи у вигляді м'язового мішка, ритмічні скорочення якого забезпечують кровообіг. || Місце з лівого боку грудної порожнини, де розміщений цей орган. Пивн е с е рце — зміни в серці, які розвиваються при хронічному алкоголізмі. Пол и в'яне с е рце — серце, яке спостерігається при хронічному серозному перикардиті. 2》 Цей орган людини як символ зосередження почуттів, настроїв, переживань і т. ін. || Здатність почувати й розуміти інших; чуйність, сердечність. || Цей орган людини як символ любовних почуттів, любовної прив'язаності. || перен. Внутрішній психічний світ людини, її настрої, переживання, почуття. || з означ. Сукупність якостей, рис, властивих певній особі; вдача людини. || з означ. Людина як носій тих чи інших рис, якостей. Бр а ти [бл и зько] до с е рця що — дуже перейматися чимсь, надавати чому-небудь великого значення. Вел и ке…
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
іменник · 16 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | се́рце | се́рця |
| Родовий | се́рця | серде́ць / серць |
| Давальний | се́рцю | серця́м |
| Знахідний | се́рце | се́рця |
| Орудний | се́рцем | серця́ми |
| Місцевий | се́рці / се́рцю | серця́х |
| Кличний | се́рце | се́рця |
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
(аж) душа (серце) радіє (радується) у кого і без додатка
Хто-небудь дуже задоволений чимсь, відчуває радість, насолоду, втіху від чогось. — Як стрінуся з просвіченим (освіченим) чоловіком, то в мене аж душа радіє (І. Нечуй-Левицький); Надворі лютує зима-лихоманка, А в мене у хаті щебече веснянка, Аж серце радіє (Л. Глібов); Ой як вона заспіває,— село розлягає... Ой як вона засміється, душа радується (Нар. лірика). (аж) крається серце (душа) чиє (чия), у кого, кому і без додатка. Хто-небудь дуже переживає, страждає. Коли їм удалося Бенедя протверезити, то так утішалася (мати), мов дитина: заскакує коло нього, і цілує, і плаче, і йойкає, так, що аж серце крається чоловікові (І. Франко); — Краю мій р…
Фразеологічний словник української мовибрати (хапати) / взяти за серце (за душу) кого і без додатка
Дуже розчулювати, хвилювати кого-небудь. Горький дуже Вам вдячний за книжки, каже, що така чемність хапає його за серце (М. Коцюбинський); Все дужче й дужче бринить рідна мелодія, все голосніше озивається із-за перегородки пісня, хапає за душу, кличе Вутаньку до себе (О. Гончар); Іван: Дзвенять вони пісні сумні та жалібні по лугам та садочкам і за душу хватають (С. Васильченко); Охоплювати кого-небудь, оволодівати кимсь (про почуття і под.). Жакет, в якому Поліна приїхала до міста, досі зберігав запах рідної хати. Жалісний щем взяв за серце ще дужче (А. Хорунжий). 2. Впливати, діяти на кого-небудь. Іван робив короткі, пожадливі затяжки, в гр…
Фразеологічний словникаж холоне / захололо (захолонуло, похолонуло) серце (в серці); аж захолола (захолонула, похолонула) душа чиє (чия), у кого і без додатка
Хто-небудь непокоїться, переживає. Холоне серце, як згадаю, Що не в Украйні поховають, Що не в Украйні буду жить (Т. Шевченко); У мене й серце похолонуло:. .оддають до чужих людей, у чужу сторону (Марко Вовчок). 2. Кого-небудь охопило почуття страху, комусь дуже страшно, боязно. Серце його Кирила Івановича холоне від страху (Панас Мирний); — А Клава он приїхала, таке розказує, що душа холоне!.. — Вона стала розповідати, як бомбили їх у дорозі (О. Гончар); Серце Половчихи захолонуло, за шаландою щось волочилося по воді (Ю. Яновський); І от знову увижається мені страшна темнота.. Тихо… Глухо… страшно, аж в серці холоне (Панас Мирний).
Фразеологічний словникаж серце (душа) тремтить (трепече, трепечеться) чиє (чия), в кого і без додатка
Хто-небудь дуже хвилюється з приводу чого-небудь. Орися: Я коня напуваю, а сама боюсь і глянуть на його, а серце так і тремтить… (С. Васильченко); Веселенько нам дівчатам, — аж серце трепече (Марко Вовчок); Енея серце трепетало, Воно о сині віщувало (І. Котляревський); Перед скелею сріблиться течія. Як тут гарно!.. Аж тремтить душа моя! (А. Кримський).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
…не почула риб'ячих слів. — От і буде доповнення до обіду, — зраділа вона, беручи рибу на ніж і кидаючи її на сковорідку. — Я риба, — тільки й встигла вигукнути риба, хапаючись за серце, як їй потемніло в очах, і вона зашкварчала на пательні. — Щось довго нема мого приятеля, — мовив рибалка, повернувшись додому з пляшками в веселих наличках і пакунками. — Я купив…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 2 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger