синтетичний[синтети́чний]

синтети́чний -а, -е. 1》 Який ґрунтується на синтезі (у 1 знач. ), на його застосуванні. Синтет и чна геом е трія — розділ математики, що вивчає властивості фігур суто геометричними методами, на противагу аналітичній геометрії, яка спирається на алгебру й метод координат. 2》 книжн. Який з'єднує окремі елементи, частини в єдине ціле. || Типізований, узагальнений. Синтет и чні рах у нки — рахунки бухгалтерського обліку, які дають на відміну від аналітичних рахунків узагальнені відомості. Синтет и чний о блік — узагальнення відображення у грошовому вимірі економічно однорідних господарських коштів, їх джерел та господарських процесів. 3》 хім. Стос. до синтезу (у 4 знач. ); який здійснює синтез. || Одержаний внаслідок синтезу; штучний. || Вигот. із штучних матеріалів. Синтет и чні алм а зи — алмази з графіту, який піддають дії надвисокого тиску і високої температури. 4》 лінгв. В якому граматичні відношення в реченні виражаються формами самих слів. Синтетична структура мови . Синтет и чні м о ви — мови, в яких зв'язки між повнозначними словами в реченні здійснюються за допомогою зміни форм самих слів (зовнішньої та внутрішньої флексії, наголосу і т. ін.).