сич[си́ч]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
- а , ч. 1》 Хижий нічний птах бурого кольору родини совиних. Сич е м ж и ти — жити самітно, замкнуто, відлюдно. 2》 перен. , розм. Похмура, нелюдима особа; відлюдок. Стар и й сич жарт. , лайл. — про старого, звичайно відлюдкуватого чоловіка.
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
іменник · 18 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | сич | сичі́ |
| Родовий | сича́ | сичі́в |
| Давальний | сиче́ві / сичу | сича́м |
| Знахідний | сича́ | сичі́ / сичі́в |
| Орудний | сиче́м | сича́ми |
| Місцевий | сиче́ві / сичі́ / сичу | сича́х |
| Кличний | сичу | сичі́ |
Фразеологізми та сталі вирази
старий сич, жарт., перев. лайл
Про старого, з багатим життєвим досвідом, часто відлюдкуватого чоловіка. — Бач, який батько? — пошепки сказав Остап Андрієві.— Все старий сич знає, а прикидається (О. Довженко). як (мов, ніби і т. ін. ) сич, зі сл. надутися, надутий і т. ін. 1. Дуже, надзвичайно. Увесь обід він (папа) був таким, мало що їв і, як сич, надувшись, сидів (Панас Мирний); Цар цвенькає; А диво-цариця, Мов та чапля меж (між) птахами, Скаче, бадьориться, Довгенько вдвох похожали (походжали), Мов сичі надуті, Та щось нишком розмовляли — Здалека не чути (Т. Шевченко); Сидів (Середа) у машині надутий, мов сич, і в думці робив «рознос» Хорошкові та Несвітайлу (В. Вільний…
Фразеологічний словник української мовияк (мов, ніби і т.ін.) сич, зі сл. надутися і под
Дуже, надзвичайно. Увесь обід він папа був таким, мало що їв і, як сич, надувшись, сидів (Панас Мирний); Цар цевенькає; А диво-цариця, Мов та чапля меж птахами, Скаче, бадьориться, Довгенько вдвох похожали походжали, Мов сичі надуті, Та щось нишком розмовляли — Здалека не чути (Т. Шевченко); Сидів Середа у машині надутий, мов сич, і в думці робив рознос Хорошкові та Несвітайлу (В. Вільний). 2. зі сл. ходити, бути і т.ін. Невеселий, похмурий. Подобалась і вона Федорові, і узяла думка безжурну парубочу голову, ходить, як сич, повісивши носа (Панас Мирний).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
…ь на змучених грудях. На високих дзвіницях, в пустці недоруйнованого кавчать сичі, мов плачуть. За прикметами стародавніми, за кодексом старозавітних законів битія міста Нашого, — сич кавчить "на вмируще". Або на велике лихо, на біду моторошну. А ще десь в темній безодні ночі угугукає сова — зухвало і жаско, зовсім так, як розбійник гукає десь до розбійника — п…
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger