скарбниця[скарбни́ця]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
скарбни́ця -і, ж. 1》 Урядова установа, яка відає державними коштами, державним майном. Держ а вна скарбн и ця — спеціальний орган, що забезпечує збір державних доходів і їх використання згідно з державним бюджетом, а також здійснює управління державним боргом, емісію скарбничих білетів та цінних паперів. 2》 Кошти, гроші. 3》 іст. Адміністративна установа Запорізької Січі, яка відала коштами. || Місце на Запорізькій Січі, де будували човни, виготовляли зброю і т. ін. 4》 Місце, приміщення, де зберігаються скарби. || Скринька, шкатулка для зберігання коштовностей, грошей і т. ін. 5》 Місце зосередження яких-небудь природних цінностей. 6》 чого , яка . Сукупність культурних і духовних цінностей, створених людиною. Скарбниця світової літератури .
«скарбниця» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Морфологія
іменник · 14 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | скарбни́ця | скарбни́ці |
| Родовий | скарбни́ці | скарбни́ць |
| Давальний | скарбни́ці | скарбни́цям |
| Знахідний | скарбни́цю | скарбни́ці |
| Орудний | скарбни́цею | скарбни́цями |
| Місцевий | скарбни́ці | скарбни́цях |
| Кличний | скарбни́це | скарбни́ці |
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
Гайдамаччина претендувала на всенародність, на повторення Хмельниччини, а військо славне запорізьке, єдина збройна народня сила, єдина скарбниця, куди нарід посилав найсвободолюбніших своїх синів — це військо зосталося осторонь.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger