служка[слу́жка]

іменник · «1. ж. і ч., заст. Слуга (у 1, 2 знач.). [Мартин (один):] Треба десь такого служку достать, щоб при горницях був, бо Омелько старий для прислуги (К.-Карий, І, 1960, 350); Знайома...»

✓ Питома українська лексикаNot in the practice pool yetЩе немає в наборі практики

Питома українська лексика

Ця форма має українське джерельне підтвердження.

Дані Атласу

Значення1 картка

Походженняочікує джерело

Морфологія21 форма

Написання і вимоваочікує джерело

Стилістиказахист питомості

Синоніміяочікує джерело

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологіяочікує джерело

Приповідкиочікує джерело

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курспоза курсом

Переклад1 англ.

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

Грінченко (1907)домодерна фіксація · не переклад

«служка» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.

Морфологія

іменник · 21 форма · VESUM

Відмінювання
Відмінок	Однина	Множина
Називний	слу́жка	слу́жки
Родовий	слу́жки	слу́жок
Давальний	слу́жці	слу́жкам
Знахідний	слу́жку	слу́жок
Орудний	слу́жкою	слу́жками
Місцевий	слу́жці	слу́жках
Кличний	слу́жко	слу́жки

Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)

Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.

рідковживана форма

рідковживана форма
Форма	Позначка
слу́жки	множина, знахідний

Літературні засвідчення

Франко І. · Іван Франко. Сойчине крило · 1856

Вона була немов моя повірниця, моя служка.

literary_fts · 871ef9c4_c0015

Джерело: literary_fts

Переклад

служка↔

Dim