смак[сма́к]

- у , ч. 1》 Одне з п'яти зовнішніх чуттів, що виникає в людини й тварини при подразненні слизової оболонки язика харчовими та деякими нехарчовими речовинами. || Якість, властивість їжі й питва, що відчувається під час їх вживання. || Якість, властивість їжі й питва, що дають задоволення. || розм. Те саме, що смакота 2). || Бажання їсти, охота до їди; апетит. Добиратися смаку . О ргани смак у — органи чуття у людини й тварини, що містяться в язиці та в м'якому піднебінні й служать для розпізнавання якості та властивостей їжі й питва. 2》 Розвинене почуття прекрасного, здатність до естетичної оцінки. Зн а ти (м а ти, т я мити) смак — добре розбиратися в чому-небудь, розумітися на чомусь; любити що-небудь. 3》 Схильність, любов до чого-небудь, зацікавлення чимсь; уподобання. Ввіх о дити в смак — починати відчувати задоволення від чого-небудь, виявляти дедалі більший інтерес до чогось. Знах о…