Лексикон · A-Я · С
смітити
дієслово · «1. Розкидати або губити сміття; насмічувати. [Маруся (зупинилась проти Микити і з жартом говорить):] А ти, парубче, не сміти по хаті (Кроп., І, 1958, 71); [Онука (голосніше):] Я...»
Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики
Дані Атласу
готовоЗначення1 картка
очікуєПоходженняочікує джерело
готовоМорфологія23 форми
очікуєНаписання і вимоваочікує джерело
очікуєСтилістикабез нотаток
очікуєСиноніміяочікує джерело
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
очікуєФразеологіяочікує джерело
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
готовоЗасвідченнялітературний корпус
очікуєКурспоза курсом
готовоПереклад1 англ.
очікуєWikimediaочікує джерело
очікуєЗовнішніочікує добірку
Значення
Курскурсова фраза / chunk
1. Розкидати або губити сміття; насмічувати. [Маруся (зупинилась проти Микити і з жартом говорить):] А ти, парубче, не сміти по хаті (Кроп., І, 1958, 71); [Онука (голосніше):] Я...
Морфологія
дієслово · 23 форми · VESUM
Інфінітив: смітити
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | смічу | смітимо / смітим |
| 2 особа | смітиш | смітите |
| 3 особа | смітить | смітять |
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | смітитиму | смітитимем / смітитимемо |
| 2 особа | смітитимеш | смітитимете |
| 3 особа | смітитиме | смітитимуть |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
коротка форма
| Форма | Позначка |
|---|---|
| смітить | інфінітив |
Літературні засвідчення
Забужко О. · Оксана Забужко. Інопланетянка · 1960
Ні вже, годі смітити словами: не "потрібно", а — подобається.
literary_fts · 62c2dfaf_c0053
Джерело: literary_fts
Переклад
смітити↔
litter (drop or throw trash without properly disposing of it)
Джерело: dmklinger