сміх[смі́х]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
-у, ч. 1》 Переривчасті, характерні звуки, які утворюються короткими видихальними рухами як вияв радості, задоволення, нервового збудження і т. ін. || тільки мн. Веселі розмови, розваги і т. ін. || перев. мн. Насмішки, глузування. Без см і ху — не сміючись, серйозно. Зар а ди (з а для, для) см і ху — заради жарту, щоб посміятися. См і ху з с е бе нароб и ти — виставити себе у смішному вигляді. Хоч би на сміх — уживається при вказівці на найменшу міру у здійсненні, виявленні і т. ін. якоїсь дії. Як на сміх — ніби навмисне. 2》 у знач. присудк. сл. Про те, що здатне розсмішити, викликати подив. [І] сміх і г о ре (і гріх, і плач, і сль о зи) — про те, що одночасно і смішне і сумне. 3》 Виставляння кого-, чого-небудь у смішному вигляді; висміювання. Ст а ти см і хом — стати предметом насмішок.
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
іменник · 16 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | сміх | смі́хи |
| Родовий | смі́ху | смі́хів |
| Давальний | смі́хові / смі́ху | смі́хам |
| Знахідний | сміх | смі́хи |
| Орудний | смі́хом | смі́хами |
| Місцевий | смі́хові / смі́ху | смі́хах |
| Кличний | смі́ху | смі́хи |
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
(аж) лягати (покотом) (падати) від сміху (зі сміху, з реготу і т. ін. )
Дуже сміятися, реготати. Молодиці аж лягали від сміху (М. Коцюбинський); Іван присів, засичав, а далі давай ревти так удатно та химерно, що всі аж лягали од сміху (І. Нечуй-Левицький); Протаз .. витворяв такі кумедні штукенції, що всі до одного лягали покотом од сміху (Олесь Досвітній); Він почервонів, аж посинів. Червоніє, червоніє та дметься, як той індик. А хлопці лягають зо сміху (І. Микитенко); А всі падали зі сміху (Н. Кобринська); Спекулянтка запуталася у ситі, репетувала, сипала прокльони, а юрба лягала з реготу (І. Микитенко); Бреде дядько, а молодиці лягають з реготу. Піддурили дядька, бо глибше, як по кісточки, нема в тім місці (О…
Фразеологічний словник української мовибрати (піднімати) / взяти (підняти) на глум (на глузи, на сміх) кого, що і без додатка
Насміхатися, кепкувати з кого-, чого-небудь. Язикатий подоляк вічно бере на глум Гришині романи з вертихвістками (О. Гончар); Гаптін: І чого ти така, Ярино?.. все зо сміхом, все на глузи береш… (Леся Українка); Засмутився Карпо, не їсть, не п'є, як ніч ходить… Глузують наші, на сміх його беруть… (М. Коцюбинський); Та над Петром ну реготать, Петра на глузи піднімать (П. Гулак-Артемовський); здіймати на глум. Лицар: Та що се ти мені байки плетеш, на глум здіймаєш, чи смієшся в вічі? (Леся Українка); Піддавати осуду. Інший і сувору догану перетерпить, і круте покарання, а коли його візьме на глум громада, то вже йому непереливки (З газети).
Фразеологічний словникмало (ледь і т.ін.) не лопнути (не покотитися покотом, не падати і т.ін.) від (зі) сміху (від реготу)
Дуже сміятися; реготати. Весь базар мало не покотився покотом зі сміху (О. Довженко); І сам мало не падаю від реготу (П. Колесник). мало не полопати зо сміху (про всіх або багатьох). З дядька Дем'яна в танці злетіла спідниця — мало не полопали зо сміху (Є. Кравченко).
Фразеологічний словниклускати / луснути від (зі) сміху
Дуже сміятися, реготати. Там, де інші дівчата лускали зо сміху,.. вона соромилася до сліз (О. Кобилянська); Лускали дівчата зо сміху, штовхаючи одна одну ліктем (О. Кобилянська); Мадам Трюше в Ментоні лусне од сміху, як прочитає (І. Нечуй-Левицький).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
…воприбулим веліли іти, боронь Боже, навшпиньках і не робити вітру. Пальці зиркнули один на одного, і їм закортілося посміятися з такої перестороги, однак вартові попередили, що за сміх тут карають на голову, і пальці стрималися, вирішивши згодом надолужити втрачене.
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 6 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger