Лексикон · A-Я · С
сонно
прислівник · «Присл. до со́нний 1-3. Візникова спина сонно литалась.. з боку на бік (Коцюб., II, 1955, 374); Шелестять на городі соняшники та десь у берегах сонно кричить іволга (Тют., Вир, 1...»
Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики
Дані Атласу
готовоЗначення1 картка
очікуєПоходженняочікує джерело
готовоМорфологія1 форма
очікуєНаписання і вимоваочікує джерело
очікуєСтилістикабез нотаток
очікуєСиноніміяочікує джерело
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
очікуєФразеологіяочікує джерело
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
готовоЗасвідченнялітературний корпус
очікуєКурспоза курсом
очікуєПерекладочікує джерело
очікуєWikimediaочікує джерело
очікуєЗовнішніочікує добірку
Значення
Курскурсова фраза / chunk
Присл. до со́нний 1-3. Візникова спина сонно литалась.. з боку на бік (Коцюб., II, 1955, 374); Шелестять на городі соняшники та десь у берегах сонно кричить іволга (Тют., Вир, 1...
Морфологія
прислівник · 1 форма · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| сонно |
Літературні засвідчення
Антонич Б.-І. · Богдан-Ігор Антонич. До гордої рослини, цебто до самого себе · 1909
Широкоплечі пні. Черва і червень. З погаслих зір срібляве порохно обсипує дубове листя. Дно підземних рік. Тремтять рослинні первні. Хмарин хустина на обличчі неба. Співає сонно гімн гниття черва. Заранній лук мов сонячна брова. Проміння кусні — світло тонкостебле. Зелена башта — дуб стрільчастоверхий, підвівшися із ночі чорних нар, виполює черву й гниття пожар зливає свіжим соком — бог упертий. Мов мідь живу, наснажує рослини електрика зеленої землі, але і ти — рослина горда, що співаєш це, не знаючи пощо, колись, мов пень, подолана від тлі, покотишся землі на груди сині. 1936
literary_fts · 48db0e55_c0000
Джерело: literary_fts