спадщина[спа́дщина]

спа́дщина -и, ж. 1》 Майно і т. ін., що переходить після смерті його власника до іншої особи. || рідко . Окрема річ із такого майна. || розм. Те, що залишилося від попередника. 2》 Явища культури, науки, побуту і т. ін., що залишилися від попередніх часів, від попередніх діячів. || Наслідки, перев. негативні, чийогось панування, чиєїсь діяльності, якогось процесу і т. ін. 3》 рідко . Те саме, що спадковість 2). Дістав а ти у сп а дщину що — а) успадковувати майно, річ і т. ін. або явища культури, науки, побуту тощо; б) успадковувати якусь хворобу, певні риси вдачі і т. ін. Дістав а тися у сп а дщину — а) переходити від кого-небудь у користування до наступника; б) переходити від одного до іншого за спадковістю (у 1, 2 знач.).