Skip to contentПерейти до вмісту
До АтласуАтлас слів (Лексикон)
Лексикон · A-Я · С

спочити

дієслово · «спочива́ти.»
Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики

Дані Атласу

готовоЗначення1 картка
очікуєПоходженняочікує джерело
готовоМорфологія15 форм
очікуєНаписання і вимоваочікує джерело
очікуєСтилістикабез нотаток
готовоСинонімія1 позиція
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
готовоФразеологія3 вирази
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
готовоЗасвідченнялітературний корпус
очікуєКурспоза курсом
очікуєПерекладочікує джерело
очікуєWikimediaочікує джерело
очікуєЗовнішніочікує добірку

Значення

Курскурсова фраза / chunk

спочива́ти.

Морфологія

дієслово · 15 форм · VESUM

Інфінітив: спочити

майбутній
ОсобаОднинаМножина
1 особаспочинуспочинемо / спочинем
2 особаспочинешспочинете
3 особаспочинеспочинуть
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)

Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.

коротка форма
коротка форма
ФормаПозначка
спочитьінфінітив

Синоніми та антоніми

Синоніми:
спочивати
Дані синонімів та антонімів показано з джерел маніфесту; звіряйте з контекстом перед уживанням.

Фразеологізми та сталі вирази

відпочивати / відпочити (спочити) серцем (душею)

Заспокоюватися чим-небудь; знаходити душевний спокій в чому-небудь. Шкода йому стало того давнього, на котрому він серцем одпочивав; шкода стало дитячих літ (Панас Мирний); Спасибі тобі, велике спасибі за лист. Я хоч на хвилину спочив душею (М. Коцюбинський).

Фразеологічний словник

спочивати / спочити на лаврах

Заспокоюватися, задовольнятися досягнутими результатами, наслідками. Нині вісімдесятилітній метр спочиває на лаврах і спостерігає за успіхами свого сина, який радує його дедалі більше (М. Слобошпицький); Як шкодять театру утриманські настрої, обивательська благодушність, прагнення спочити на лаврах (З глибин душі).

Фразеологічний словник

спочивати (спати) / спочити (заснути) навіки (вічним сном)

Бути похованим, лежати у могилі. Вічним сном спочивають там на кладовищі герої-гвардійці… (Остап Вишня); Син його не повернувся з Балканських гір: навіки спочив.. у братській могилі аж у Болгарії (М. Стельмах); Він так мало просить. І цілком заслужив, щоб спати вічним сном під молодими дубами, які сам посадив у полі, — погодився Байрачний (І. Цюпа). 2. тільки спочити (заснути) навіки (вічним сном). Вмерти. І знову плаче трембіта. Тепер вже на смерть… Спочив хтось навіки по тяжкій праці (М. Коцюбинський); Поблагословив він сина й жінку, наказав не журитись, хороше поховати його, та й спочив навіки (Марко Вовчок); Він здригнувся, легенько зітхнув, Усміхнувсь і навіки заснув (П. Грабовський).

Фразеологічний словник

Літературні засвідчення

Багряний І. · Іван Багряний. Тигролови · 1906
Старий Сірко здивувався, збентежився, — нові бараки! Аж куди посунули лісозаготівлі! Диви! Але ж це не ділянка Бікінського ліспромгоспу! Коло бараків зупинились, — спочити трохи і посушитись, бо потрапили в наледь і помочили унти.
literary_fts · 4400fcb5_c0171

Джерело: literary_fts