спростити[спрости́ти]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
(докон. до спрощувати / див. спрощувати) спро́щувати -ую, -уєш, недок. , спрост и ти, спрощ у , спр о стиш, док. , перех. 1》 Робити простішим (будову, склад і т. ін. чого-небудь). || Зводити до небагатьох форм, звільняючи від усього зайвого, ускладненого. || Робити легшим для здійснення, використання і т. ін.; полегшувати. || Робити більш доступним для розуміння. 2》 перен. Позбавляючи глибини і складності, робити примітивним. || Зображувати кого-небудь занадто простим, примітивним.
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
дієслово · 17 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| спро́стимо | майбутній, множина, 1 ос. |
| спро́стим | майбутній, множина, 1 ос. |
| спро́стите | майбутній, множина, 2 ос. |
| спро́стять | майбутній, множина, 3 ос. |
| спрощу́ | майбутній, однина, 1 ос. |
| спро́стиш | майбутній, однина, 2 ос. |
| спро́стить | майбутній, однина, 3 ос. |
| спро́щено | |
| спрості́м | наказовий, множина, 1 ос. |
| спрості́мо | наказовий, множина, 1 ос. |
| спрості́ть | наказовий, множина, 2 ос. |
| спрости́ | наказовий, однина, 2 ос. |
| спрости́ти | інфінітив |
| спрости́ла | минулий, жін. |
| спрости́в | минулий, чол. |
| спрости́ло | минулий, сер. |
| спрости́ли | минулий, множина |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| спро́стить | інфінітив |
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
Проте тодішні умови праці несподівано дали позитивні наслідки: маючи до свого розпорядку тільки найпримітивніший матеріал, він мусив все-таки працювати, насамперед спростити способи роботи.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger