спіх

іменник · «1. розм. Те саме, що по́спіх 1. За годину приїхав добродій Брянський. Той спіх, з яким він увійшов у господу, досить свідчив, що славетний лікар звик навіщати або дуже слабих, а...»

✓ Питома українська лексикаNot in the practice pool yetЩе немає в наборі практики

Питома українська лексика

Ця форма має українське джерельне підтвердження.

Дані Атласу

Значення1 картка

Походженняочікує джерело

Морфологія9 форм

Написання і вимоваочікує джерело

Стилістиказахист питомості

Синоніміяочікує джерело

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологіяочікує джерело

Приповідкиочікує джерело

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курспоза курсом

Переклад4 англ.

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

Грінченко (1907)домодерна фіксація · не переклад

«спіх» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.

Морфологія

іменник · 9 форм · VESUM

Форми
Форма	Позначка
спі́хові	чол., давальний
спі́ху	чол., давальний
спі́ху	чол., кличний
спі́хові	чол., місцевий
спі́ху	чол., місцевий
спіх	чол., називний
спі́хом	чол., орудний
спі́ху	чол., родовий
спіх	чол., знахідний

Літературні засвідчення

Грушевський М. · Грушевський — Історія України-Руси, т.7-10 · 1898

На спіх почали зброїти ґалєри на них, набираючи ріжну наволоч, яка зайняла ся грабованнєм передмість замість експедиції на козаків.

literary_fts · 5794da94_c0714

Джерело: literary_fts

Переклад

спіх↔

hastehurryspeedvelocity