Лексикон · A-Я · С
стиха
прислівник · «1. Не на повний голос; впівголоса; неголосно. Магнати здоровкались розмовляли стиха (Н.-Лев., VII, 1966, 36); Марина, збираючи в огороді огірки та стиха виспівуючи, думала про т...»
Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики
Дані Атласу
готовоЗначення1 картка
очікуєПоходженняочікує джерело
готовоМорфологія1 форма
очікуєНаписання і вимоваочікує джерело
очікуєСтилістикабез нотаток
очікуєСиноніміяочікує джерело
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
очікуєФразеологіяочікує джерело
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
готовоЗасвідченнялітературний корпус
очікуєКурспоза курсом
очікуєПерекладочікує джерело
очікуєWikimediaочікує джерело
очікуєЗовнішніочікує добірку
Значення
Курскурсова фраза / chunk
1. Не на повний голос; впівголоса; неголосно. Магнати здоровкались розмовляли стиха (Н.-Лев., VII, 1966, 36); Марина, збираючи в огороді огірки та стиха виспівуючи, думала про т...
Морфологія
прислівник · 1 форма · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| стиха |
Літературні засвідчення
Антонич Б.-І. · Богдан-Ігор Антонич. Похмурий гімн · 1909
Похилі чола, похмурі очі, розпука гола, мов свердлом, точить. Тривожний голос шепоче стиха, та зір навколо шукає лиха. Тривожні очі: німим що буде? І серед ночі блукають люди. Зимою, літом, мороз чи спека — йде острах світом та небезпека. Гарячка й туга уста спалила, і кряче пугач — зла чорна сила. Стукочуть кузні десь таємниче, і усміх дружній застиг в обличчі. Заблисне обрій вогнями зливи, добі хоробрій час невмолимий. Зневіри трійло, сліпий недогляд, та неспокійно у далеч погляд. І раптом: стукіт, тупіт, гул копит. Далеко дудоня. Стрясеться долоня. І раптом: глухо. І до землі в тривозі вухо: земля дрижить. І чути: з грюкотом гряде далека мить. Надходять роки, суворі роки. Незламні кроки вже на Нову прямують путь, Нове майбутнє молотом кують.
literary_fts · 87ec0fa1_c0000
Джерело: literary_fts