стичний[сти́чний]

прикметник · «1. Який стикається з чим-небудь. Сти́чні пове́рхні — поверхні, які взаємно стикаються. 2. перен. Який має що-небудь спільне, перебуває в тісному взаємозв’язку з чимсь. 3. перен....»

✓ Питома українська лексикаNot in the practice pool yetЩе немає в наборі практики

Питома українська лексика

Ця форма має українське джерельне підтвердження.

Дані Атласу

Значення1 картка

Походженняочікує джерело

Морфологія32 форми

Написання і вимоваочікує джерело

Стилістиказахист питомості

Синоніміяочікує джерело

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологіяочікує джерело

Приповідкиочікує джерело

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курспоза курсом

Переклад5 англ.

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

Курскурсова фраза / chunk

1. Який стикається з чим-небудь. Сти́чні пове́рхні — поверхні, які взаємно стикаються. 2. перен. Який має що-небудь спільне, перебуває в тісному взаємозв’язку з чимсь. 3. перен....

Морфологія

прикметник · 32 форми · VESUM

Форми
Форма	Позначка
сти́чній	жін., давальний
сти́чна	жін., кличний
сти́чній	жін., місцевий
сти́чна	жін., називний
сти́чною	жін., орудний
сти́чної	жін., родовий
сти́чну	жін., знахідний
сти́чному	чол., давальний
сти́чний	чол., кличний
сти́чнім	чол., місцевий
сти́чному	чол., місцевий
сти́чний	чол., називний
сти́чним	чол., орудний
сти́чного	чол., родовий
сти́чного	чол., знахідний
сти́чний	чол., знахідний
сти́чному	сер., давальний
сти́чне	сер., кличний
сти́чнім	сер., місцевий
сти́чному	сер., місцевий
сти́чне	сер., називний
сти́чним	сер., орудний
сти́чного	сер., родовий
сти́чне	сер., знахідний

Літературні засвідчення

Колектив · Історія української культури. Т.1. Київська Русь · 2001

Дослідники давньої літератури відзначали, що "казково-фанта стичний світ "Патерика" поєднується з реаліями буденного київського життя XI—XIII ст.

literary_fts · 294b54e7_c0176

Джерело: literary_fts

Переклад

стичний↔

touchingosculantosculatingosculatorysuperposed