стратити[стра́тити]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
(докон. до страчувати / див. страчувати) стра́чувати -ую, -уєш, недок. , стр а тити, стр а чу, стр а тиш, док. , перех. 1》 Караючи, позбавляти кого-небудь життя. 2》 Залишатися без кого-, чого-небудь, губити когось, щось (внаслідок різних причин). || Переставати бачити кого-, що-небудь. Стратити стежку . Стратити слід . || Частково або повністю втрачати які-небудь свої якості, особливості, ознаки і т. ін. Стр а тити житт я — загинути. Стр а тити о чі — втратити зір, осліпнути. 3》 Тратити, витрачати в певній кількості на що-небудь ( перев. гроші). || Використовувати що-небудь для чогось. 4》 перев. зі сл. марно, даремно і т. ін. Витрачати без мети, користі (про час). 5》 Нищачи, припиняти існування чого-небудь, призводити до загибелі когось, чогось.
Морфологія
дієслово · 16 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| стра́тимо | майбутній, множина, 1 ос. |
| стра́тим | майбутній, множина, 1 ос. |
| стра́тите | майбутній, множина, 2 ос. |
| стра́тять | майбутній, множина, 3 ос. |
| стра́чу | майбутній, однина, 1 ос. |
| стра́тиш | майбутній, однина, 2 ос. |
| стра́тить | майбутній, однина, 3 ос. |
| стра́чено | |
| стра́тьмо | наказовий, множина, 1 ос. |
| стра́тьте | наказовий, множина, 2 ос. |
| страть | наказовий, однина, 2 ос. |
| стра́тити | інфінітив |
| стра́тила | минулий, жін. |
| стра́тив | минулий, чол. |
| стра́тило | минулий, сер. |
| стра́тили | минулий, множина |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| стра́тить | інфінітив |
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
втрачати (губити, тратити) / втратити (згубити, стратити) голову
1. Ставати нездатним обдумано, розсудливо діяти, поводитися (перев. у складній ситуації). Звірячий жах ганяв його по хаті, од дверей до дверей, а він намагавсь гамувати його і весь тремтів.— Не втрачай голови... — говорило щось у ньому (М. Коцюбинський); (Романюк:) Не бійся: твій тато не з тих, хто голову губить... (О. Корнійчук); Та не було часу на бідкання, а Мстислав не був з тих, що тратять у скруті голову (Ю. Опільський); Я сам голову згубив — скочив на ноги та як гукну на повний голос: “Браво, Манюрка!” (Ю. Яновський); Найменша дитина тяжко заслабла на запалення в легенях, і ми зовсім стратили голову та живемо як у тяжкому сні (М. Коцю…
Фразеологічний словник української мовистратити життя
Загинути. Хотів він метелик бачити якнайближче те ясне сонце, яким йому здавалась лампа. Чи думав же він, що там життя стратить? (Леся Українка).
Фразеологічний словникстратити очі
Осліпнути, втратити зір. Я його спитав, яким побитом стратив він очі. Він розповів, як… вів троє коней напувати.. Коні злякалися, шарпонули й довго волокли хлопця з собою (Г. Хоткевич).
Фразеологічний словниквтрачати (тратити) / втратити (стратити) розум (глузд)
Переставати нормально мислити, поводитися; ставати божевільним. — Говорили поміж себе люди, що дід зовсім розум втратив, де ж таки — ходить та й ходить, аж до сусідньої області забивається, гасає, як той Марко по пеклу (Ю. Яновський); Хто глянув би збоку на цей розгардіяш, міг би подумати, що тут люди втратили глузд і тільки шаленіють, не тямлячи себе, замкнуті в цій клітці, сповнені пекучої задухи (О. Гончар); — Вона стратила розум, збожеволіла,— загомоніли молодиці (І. Нечуй-Левицький); Якого страху набралася вона тоді в поганім тім млині, мало розуму не стратила (О. Кобилянська). 2. Бути неспроможним обдумано діяти у складній ситуації; гу…
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
…ведучи старшеньких за руку, вони йшли, як на страту. Ні, вони не йшли, їх г н а л и. Їх гнали під загрозою смерти — в смерть-таки ж. Гнали ті, що в своїй злобі приречених хотіли б стратити весь світ...
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger