стрілець[стріле́ць]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
стріле́ць -льц я , ч. 1》 Той, хто стріляє, хто вміє стріляти. 2》 У Московській державі 16-17 ст. – воїн особливого постійного війська. || В австро-угорській армії під час Першої світової війни 1914-1918 рр. – воїн одного з військових підрозділів, створених 1914 р. австро-угорським урядом за допомогою українських націоналістів. || Військовослужбовець піхотних військ. Б а штовий стріл е ць — боєць на танку, в літаку, що стріляє з кулемета, або артилерист чи кулеметник на судні. Лат и ські стрільц і — військові формування, створені з латишів у роки Першої світової війни, які в 1917 р. перейшли на бік більшовиків. 3》 спорт. Спортсмен, який займається стрільбою як видом спорту. 4》 Одне з дванадцяти сузір'їв зодіаку. 5》 Про людину, що народилася наприкінці листопада – у грудні, коли Сонце знаходилось у сузір'ї Стрільця.
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
іменник · 18 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | стріле́ць | стрільці́ |
| Родовий | стрільця́ | стрільці́в |
| Давальний | стрільце́ві / стрільцю́ | стрільця́м |
| Знахідний | стрільця́ | стрільці́в |
| Орудний | стрільце́м | стрільця́ми |
| Місцевий | стрільце́ві / стрільці́ / стрільцю́ | стрільця́х |
| Кличний | стрільцю́ / стрі́льче | стрільці́ |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| стрільці́ | множина, знахідний |
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
— Подивимось, який ти стрілець, синку!.. На ось, це тобі, — і дід подав гостинець. В руках у Григорія була новенька трилінійна гвинтівка. А вже як розв'ючували коней гуртом, старий Сірко додав: — І коня матимеш…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 2 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger