схоплювати[схо́плювати]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
схо́плювати -юю, -юєш, недок. , схоп и ти, схопл ю , сх о пиш; мн. сх о плять; док. , перех. 1》 Брати, хапати кого-, що-небудь швидким рухом рук, зубів і т. ін. || Хапати лапами, дзьобом (про тварин, птахів). || за що . Хапаючи за що-небудь, тримати, стискати. || за що . Поривчасто хапаючи кого-небудь за щось, затримувати, зупиняти. Схопити в обійми . Схоп и ти за г о рло кого — силою домогтися чого-небудь, поставити когось у безвихідне становище. 2》 Ловити, силою зупиняти кого-небудь, не даючи можливості піти, утекти. || розм. Раптово, несподівано затримувати, заарештовувати. 3》 перен. , розм. Здобувати що-небудь певними зусиллями, якимись діями. || Одержувати погану оцінку за що-небудь. 4》 Відчувати на собі (фізично або морально) певну дію кого-, чого-небудь; діставати покарання за щось. Схопити запотиличника . 5》 перев. док. , розм. Несподівано захворіти, застудившись або заразившись чим-небудь. 6》 перев. док. , розм. Раптово й сильно виявитися в кого-небудь (про хворобу, біль). || безос. || перен. Раптово оволодіти чиїмись думками; охопити кого-, що-небудь (про почуття, стан). [За] жив і т схоп и ло безос. — сильно заболіло в животі. Схоп и ла к о лька — кому-небудь стало дуже боляче, закололо де-небудь. 7》 Раптово, з силою обгортати, охоплювати з усіх боків (про полум'я, пожежу). 8》 перен. , розм. Швидко, легко або мимохідь, частково сприймати, засвоювати або розуміти що-небудь. || Сприймати, розпізнавати, помічати що-небудь, перев. органами чуття; уловлювати. || Втягувати в себе, вдихати (повітря, аромат). Сх о плювати мел о дію — швидко запам'ятовувати, завчати мелодію. Сх о плювати на льот у — швидко, легко або мимохідь сприймати, засвоювати або розуміти що-небудь. 9》 перен. Підмічати, вирізняти з-поміж чого-небудь. 10》 розм. Заморожувати, покривати шаром льоду, криги. 11》 З'єднувати, скріплювати що-небудь.
«схоплювати» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Морфологія
дієслово · 23 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| схо́плюватимем | майбутній, множина, 1 ос. |
| схо́плюватимемо | майбутній, множина, 1 ос. |
| схо́плюватимете | майбутній, множина, 2 ос. |
| схо́плюватимуть | майбутній, множина, 3 ос. |
| схо́плюватиму | майбутній, однина, 1 ос. |
| схо́плюватимеш | майбутній, однина, 2 ос. |
| схо́плюватиме | майбутній, однина, 3 ос. |
| схо́плювано | |
| схо́плюймо | наказовий, множина, 1 ос. |
| схо́плюйте | наказовий, множина, 2 ос. |
| схо́плюй | наказовий, однина, 2 ос. |
| схо́плювати | інфінітив |
| схо́плювала | минулий, жін. |
| схо́плював | минулий, чол. |
| схо́плювало | минулий, сер. |
| схо́плювали | минулий, множина |
| схо́плюємо | теперішній, множина, 1 ос. |
| схо́плюєм | теперішній, множина, 1 ос. |
| схо́плюєте | теперішній, множина, 2 ос. |
| схо́плюють | теперішній, множина, 3 ос. |
| схо́плюю | теперішній, однина, 1 ос. |
| схо́плюєш | теперішній, однина, 2 ос. |
| схо́плює | теперішній, однина, 3 ос. |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| схоплювать | інфінітив |
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
бра́ти (хапа́ти, схо́плювати і т. ін. ) / взя́ти (схопи́ти) за го́рло кого
1. Настирливо або силою домагатися чогось. Почалися виступи делегатів з місць.., тут же грізно клялися, що твердою рукою .. візьмуть саботажників за горло (О. Гончар). 2. Сваритися з кимось, прискіпуватися до когось. — От вони й хапатимуть один одного за горло з приводу кожної дрібниці… А знаєш, я не від того, щоб вони посперечались (Ю. Шовкопляс); Вони (французи) і на владику лають, За горло всякого хватають, Гризуться і проміж себе (І. Котляревський).
Фразеологічний словник української мовилови́ти (хапа́ти, схо́плювати і т. ін. ) на льоту́ (на лету́) що
Дуже швидко, легко сприймати, засвоювати і т. ін. що-небудь. Валя кожну мою пораду ловила якось на льоту, вміла її реалізувати (Ю. Збанацький); Кожне слово його аудиторія хапає на льоту (О. Гончар); Те, за що рядовий студент платив наполегливим щоденним студіюванням, безсонними ночами перед екзаменами, Федь Шостенко схоплював на льоту (Ю. Шовкопляс); Парубок зразу прив’язався до лейтенанта і кожне його слово перехоплював на льоту (М. Стельмах); Недаремно думка силувалася ловити на лету сей або той образ, .. прослідити його зв’язок з іншими (І. Франко); Грицько не читав, а жер ті книжки; хапав на лету все, що розносилося .. течією друкованого слова (Панас Мирний).
Фразеологічний словник української мовиловити (хапати, схоплювати і т.ін.) на льоту (на лету) що
Дуже швидко, легко сприймати, засвоювати і т.ін. що-небудь. Валя кожну мою пораду ловила якось на льоту, вміла її реалізувати (Ю. Збанацький); Кожне слово його аудиторія хапає на льоту (О. Гончар); Те, за що рядовий студент платив наполегливим щоденним студіюванням, безсонними ночами перед екзаменами, Федь Шостенко схоплював на льоту (Ю. Шовкопляс); Парубок зразу прив'язався до лейтенанта і кожне його слово перехоплював на льоту (М. Стельмах); Недаремно думка силувалася ловити на лету сей або той образ,. .прослідити його зв'язок з іншими (І. Франко); Грицько не читав, а жер ті книжки; хапав на лету все, що розносилося… течією друкованого слова (Панас Мирний).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
До нього так само всі привітно усміхалися, заспокійливо покивуючи, проте він якось одразу отупів і втратив здібність схоплювати, що йому кажуть.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger