сірник
Дані Атласу
Значення
1. Тонка дерев’яна паличка з голівкою із легкозаймистої речовини, що загоряється від тертя. Згорнувши солому, він поліз у кишеню, вийняв сірника… черкнув — не горить… (Коцюб., І...
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
іменник · 17 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | сірник | сірники |
| Родовий | сірника | сірників |
| Давальний | сірникові / сірнику | сірникам |
| Знахідний | сірник / сірника | сірники |
| Орудний | сірником | сірниками |
| Місцевий | сірникові / сірнику | сірниках |
| Кличний | сірнику | сірники |
Літературні засвідчення
І тоді дуже легко, — при певному зосередженні, очевидна річ, без зосередження не піде, — випромінювати з себе це наакумульоване добро на кусник матерії, камінчик, вишню, порошок від болю голови, сірник, запальничку, шкарпетки (шкарпетки — це більше для чоловіків, для дам — пуделко на пудру, губну помаду) чи будь-що інше.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger
Вікіпедія
Сірники
Сірни́к — тонка дерев'яна паличка з голівкою із легкозаймистої речовини, що загоряється від тертя. Призначена для запалювання вогню. Сірники зазвичай виготовляють з деревини осики, рідше тополі чорної. Іноді з грубого паперу, картону. Дерев'яні сірники продають у коробках, а паперові сірники — у пакетиках або книжечках. На одному кінці сірник має голівку, вкриту запалювальною речовиною та енергетичним окисником.
Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8