тенденція[тенде́нція]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
тенде́нція -ї, ж. 1》 Напрям розвитку чого-небудь. 2》 Прагнення, намір, властиві кому-, чому-небудь. || Потяг, схильність до чогось. 3》 Провідна думка, ідея художнього, наукового й т. ін. твору; ідейне спрямування. 4》 Упереджена думка, ідея, теза, що не випливає логічно з самого розвитку подій, з художніх образів, а нав'язується читачеві.
Морфологія
іменник · 14 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | тенде́нція | тенде́нції |
| Родовий | тенде́нції | тенде́нцій |
| Давальний | тенде́нції | тенде́нціям |
| Знахідний | тенде́нцію | тенде́нції |
| Орудний | тенде́нцією | тенде́нціями |
| Місцевий | тенде́нції | тенде́нціях |
| Кличний | тенде́нціє | тенде́нції |
Літературні засвідчення
— А ти певний, що за сею штукою не криється якась тенденція? — запитала я.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger
Вікіпедія
Тенденція
Тенденція — напрям розвитку чого-небудь; прагнення, намір, властиві кому-, чому-небудь. Термін описує нахил і зростання певних еталонних значень, даних, подій чи полеміки у певному напрямку. Наприклад, це дозволяє, виходячи з того, що сталося в минулому, зробити висновок про майбутні події. Тренд може бути однаковим, зростаючим або спадаючим.
Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F