Лексикон · A-Я · Т
тиверці[ти́верці]
іменник · «(одн. ти́верець, рця, ч.). Племінна група східних слов’ян, що населяла територію в пониззі Дністра, Пруту й Дунаю. До утворення Київської Русі на території Східної Галичини жили...»
✓ Питома українська лексикаNot in the practice pool yetЩе немає в наборі практики
Питома українська лексика
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
готовоЗначення1 картка
очікуєПоходженняочікує джерело
очікуєМорфологіяочікує VESUM
очікуєНаписання і вимоваочікує джерело
готовоСтилістиказахист питомості
очікуєСиноніміяочікує джерело
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
очікуєФразеологіяочікує джерело
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
готовоЗасвідченнялітературний корпус
очікуєКурспоза курсом
очікуєПерекладочікує джерело
очікуєWikimediaочікує джерело
очікуєЗовнішніочікує добірку
Значення
Курскурсова фраза / chunk
(одн. ти́верець, рця, ч.). Племінна група східних слов’ян, що населяла територію в пониззі Дністра, Пруту й Дунаю. До утворення Київської Русі на території Східної Галичини жили...
Літературні засвідчення
Невідомий · Галицько-Волинський літопис · 1292
Тиверці (земля і народ), сх.-слов’янський союз племен, що жили між Дністром, Прутом і пониззям Дунаю; нині — пд.-зх.
literary_fts · 45f18a4c_c0528
Джерело: literary_fts