точити
Дані Атласу
Значення
1. перех. Те саме, що гостри́ти 1. Враже поле кров’ю мочить І об камінь шаблю точить Палій! (Бор., Тв., 1957, 120); Ми клеїли з мамою нашу тиху розмову, а в кухні із свистом і с...
Морфологія
дієслово · 24 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| точитимем | майбутній, множина, 1 ос. |
| точитимемо | майбутній, множина, 1 ос. |
| точитимете | майбутній, множина, 2 ос. |
| точитимуть | майбутній, множина, 3 ос. |
| точитиму | майбутній, однина, 1 ос. |
| точитимеш | майбутній, однина, 2 ос. |
| точитиме | майбутній, однина, 3 ос. |
| точено | |
| точім | наказовий, множина, 1 ос. |
| точімо | наказовий, множина, 1 ос. |
| точіть | наказовий, множина, 2 ос. |
| точи | наказовий, однина, 2 ос. |
| точити | інфінітив |
| точила | минулий, жін. |
| точив | минулий, чол. |
| точило | минулий, сер. |
| точили | минулий, множина |
| точимо | теперішній, множина, 1 ос. |
| точим | теперішній, множина, 1 ос. |
| точите | теперішній, множина, 2 ос. |
| точать | теперішній, множина, 3 ос. |
| точу | теперішній, однина, 1 ос. |
| точиш | теперішній, однина, 2 ос. |
| точить | теперішній, однина, 3 ос. |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| точіте | наказовий, множина, 2 ос. |
| Форма | Позначка |
|---|---|
| точить | інфінітив |
Омоніми
Фразеологізми та сталі вирази
точити (розводити) / поточити ляси (баляси, баляндраси, бали)
зневажл. Вести пусті, беззмістовні розмови, марнуючи час. — Нам, старче, ніколи точити ляси,— розшнуровує варги Стьопочка й осуркувато оглядає торбешника (М. Стельмах); — Чуєте, як шумить буря народного повстання? Ми тут баляси точимо, а там в цей час, може, ллється кров наших братів і сестер! (Я. Мамонтов); — Чого ж мовчиш, бабо? — Нема мені про що з тобою бали розводити (М. Стельмах). 2. Весело розмовляти, жартувати, розповідаючи про щось незначне, несерйозне. Він точив ляси, оповідаючи всілякі смішні побрехеньки, жартом розважаючи всіх, хто потрапляв до його компанії (В. Кучер); Частина вільних козаків видивлялась на польський табір і точила баляси, від яких схоплювався то тут, то там регіт (П. Панч). підпускати ляси. Добре ж, коли парубок не розсердиться, та ще удруге стане ляси підпускати, так ще не зовсім біда (Г. Квітка-Основ'яненко). 3. Розмовляти, розповідати про що-небудь (перев. на дозвіллі). Дорогою Тур точив баляндраси (П. Куліш); А баби точили бали, Горілочку пивши, свахи пісеньок співали, Між ними сидівши (Укр. поети-романтики..); Поговорили про оперу, згадали Давіда, віддали належне Лафонтену і трохи поточили ляси з приводу Ламартіна (Н. Рибак). точити баляси з баляндрасами. Сидять хлопці в чорній.. Лежать собі, висипляються, та точать один одному баляси з баляндрасами (Панас Мирний).
Фразеологічний словникточити / поточити язики (язика)
на кому і без додатка. Недоброзичливо висловлюватися про когось, лихословити на чию-небудь адресу. Михайлові шкода стало дівчину, що зараз село точить язики на ній (М. Томчаній); Може, все-таки прийде Марко Бовкун до Клави?. .Зник, ніби у воду впав, Марко. Гуртожитківські плетухи поточили язики і знайшли собі інші теми (В. Собко). 2. на чому і без додатка. Весело розмовляти, розповідати про щось незначне, несерйозне. Скільки не точили язиків, а харч сам собою не йшов до їхньої порожньої, напівтемної і непривітної кімнати (Ю. Збанацький). точити язика. Ромця точив язика на дотепах (О. Гончар). 3. зневажл. Говорити про що-небудь. Чоловік зо три іще й досі точать язики на цю ж таки тему — про ступи, а то всі в крамниці вже (А. Головко).
Фразеологічний словникточити (справляти) брехні (побрехеньки)
Вести пусті, беззмістовні розмови, марнуючи час. — А чи не пора б нам кинути брехні точити та заходитись коло роботи? — мовив Корж (С. Добровольський); Хуторянин: Позалазивши в холодок, грали в хвильки, в гарби, в дурня та точили різні побрехеньки (Григорій Тютюнник); — Годі тобі брехні справлять. Вставай та в печі розтоплюй (І. Нечуй-Левицький).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
Перекинчик винюхав від своїх бовдурів при таборовій адміністрації — це ж вони псують долю тим, хто не запобігає їхньої ласки! — що, про всяк випадок, ліпше мати не якесь там українське, а шляхетніше походження, якщо хочеш десь вигідно емігрувати — дома упікав людей на Сибір, за німців — до кацетів, а тепер і тут ухитряється точити кров — і нічого.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger