тулуб

іменник · «1. Тіло людини або тварини (без голови й кінцівок). Має [хлопець] малий тулуб і велику голову, довгі руки й ноги (Л. Укр., IV, 1954, 211); Цупко тримав меч Мефодій, та вже нічог...»

Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики

Дані Атласу

Значення1 картка

Походженняочікує джерело

Морфологія17 форм

Написання і вимоваочікує джерело

Стилістикабез нотаток

Синоніміяочікує джерело

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологіяочікує джерело

Приповідкиочікує джерело

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курспоза курсом

Переклад3 англ.

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

Курскурсова фраза / chunk

1. Тіло людини або тварини (без голови й кінцівок). Має [хлопець] малий тулуб і велику голову, довгі руки й ноги (Л. Укр., IV, 1954, 211); Цупко тримав меч Мефодій, та вже нічог...

Морфологія

іменник · 17 форм · VESUM

Відмінювання
Відмінок	Однина	Множина
Називний	тулуб	тулуби
Родовий	тулуба	тулубів
Давальний	тулубові / тулубу	тулубам
Знахідний	тулуб	тулуби
Орудний	тулубом	тулубами
Місцевий	тулубі / тулубові / тулубу	тулубах
Кличний	тулубе	тулуби

Літературні засвідчення

Андієвська Е. · Емма Андієвська. Роман про добру людину · 1931

Правда, Ґудзій одразу зауважив, що в цих диких кабанів-гієн довгий вовчий тулуб і лише кабаняча голова з гострими іклами (може й справді енкаведешники виплекали особливу породу кабанів виключно для полювання на людей, як запевняв Сціпіон Удівець, розповідаючи про свої митарства на Колимі, адже витреновували колись гепардів для ловів?), бо ці потвори кидалися спочатку на поранених (енкаведешники навмисне стріляли по литках або в пах), а тоді, ошалівши від крови, і на вцілілих, і на весь стадіон лунало кабаняче цямкання, що заглушувало вереск, стогони й хрускіт переламаних хребтів і ребер.

literary_fts · e4b5541c_c0247

Джерело: literary_fts

Переклад

тулуб↔

torso (body excluding the head and limbs)(anatomy) torso, trunk(by extension) body (of machine, vehicle, etc.)