Skip to contentПерейти до вмісту
До АтласуАтлас слів (Лексикон)
Лексикон · A-Я · Т

туя[ту́я]

іменник · «Вічнозелене хвойне дерево або кущ родини кипарисових. На зеленому свіжому газоні скрізь темніли розкидані, неначе ялинки, темно-зелені кущі туй (Н.-Лев., V, 1966, 152); Туя дурм...»
✓ Питома українська лексикаNot in the practice pool yetЩе немає в наборі практики
Питома українська лексика

Ця форма має українське джерельне підтвердження.

Дані Атласу

готовоЗначення1 картка
очікуєПоходженняочікує джерело
готовоМорфологія14 форм
очікуєНаписання і вимоваочікує джерело
готовоСтилістиказахист питомості
очікуєСиноніміяочікує джерело
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
очікуєФразеологіяочікує джерело
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
готовоЗасвідченнялітературний корпус
очікуєКурспоза курсом
готовоПереклад2 англ.
готовоWikimediaWikipedia
очікуєЗовнішніочікує добірку

Значення

Грінченко (1907)домодерна фіксація · не переклад

«туя» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.

Морфологія

іменник · 14 форм · VESUM

Відмінювання
ВідмінокОднинаМножина
Називнийту́яту́ї
Родовийту́їтуй
Давальнийту́їту́ям
Знахіднийту́юту́ї
Оруднийту́єюту́ями
Місцевийту́їту́ях
Кличнийту́єту́ї

Літературні засвідчення

Гончар О. · Олесь Гончар. Тронка · 1918
Млостиво, гаряче-духмяно дихає тамариск, туя дурманить своїм запахом, аж голова чуманіє.
literary_fts · 6fbe59a5_c0037

Джерело: literary_fts

Переклад

туя
arbor-vitaeRot. thuya

Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.)

Вікіпедія

Туя

Туя (Thuja) — рід вічнозелених хвойних дерев і кущів родини кипарисових. Відомо 5 видів, поширених у Східній Азії і Північній Америці. В Україні вирощують як декоративні 4 види, найчастіше тую західну до 20 м заввишки. Вона морозостійка, добре витримує задимлення і стриження; деревина легка, стійка проти гниття. Культивують у ботанічних садах і парках майже по всій Україні.

Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%8F

Вікісловник · Вікіджерела