ударяти
Дані Атласу
Значення
УДАРЯ́ТИ (ВДАРЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ), рю, риш, док. 1. перех. і неперех., по чому, у що, об що. Чинити удар, удари; бити. — Ні! Не діжде..! — сердилась ст...
Морфологія
дієслово · 22 форми · VESUM
Інфінітив: ударяти
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | ударяю | ударяємо / ударяєм |
| 2 особа | ударяєш | ударяєте |
| 3 особа | ударяє | ударяють |
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | ударятиму | ударятимем / ударятимемо |
| 2 особа | ударятимеш | ударятимете |
| 3 особа | ударятиме | ударятимуть |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| ударять | інфінітив |
Фразеологізми та сталі вирази
ударити (кинути) / ударяти (кидати) лихом об землю
Забувати біду, горе; не журитися, не втрачати надії на краще. Виборний: Викинь Наталко лиш дур з голови; удар лихом об землю,— мовчи та диш! (І. Котляревський); —Удар лихом об землю, покажи їм, як матроси викидають яблучко… (В. Кучер); Кинь лихом об землю! Якого ката слиниш! (П. Гулак-Артемовський); бити лихом об землю. — Не плач, Одарко, Бий лихом об землю (М. Стельмах).
Фразеологічний словникударити / ударяти в голову кому і без додатка
безос. Хто-небудь подумав, додумався до чогось. А що, як розприндиться наша киця? — зразу ударило її Мар'ї в голову (Панас Мирний); Нащо він приїхав сюди? В яку чорну хвилину вдарило йому в голову — провідати батька? (О. Гончар). 2. Призвести до сп'яніння; сп'янити. Випив Чіпка з півкварти горілки й не чув, щоб хоч запекла або вдарила в голову… (Панас Мирний); Вино розбирає, вдаряє в голову, на очі навертаються сльози (В. Гжицький).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
Віршувати — це значно легше, аніж тім'ям чи носом ударяти по твердих речах.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger