уличі[у́личі]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
Стародавнє східнослов’янське плем’я, яке жило у пониззі Дніпра, Побужжі й на берегах Чорного моря. Десь у V столітті н. е. на території нинішніх Бессарабії, Галичини, Буковини і...
Літературні засвідчення
Уличі (земля і народ), сх.-слов’янський союз племен, що жили, очевидно, на пд.
Джерело: literary_fts
Вікіпедія
Уличі
Уличі — східнослов'янське плем'я південно-західної групи, що заселяло у VI—IX ст. пониззя Дніпра від р. Росі до Чорного моря у межах розселення антів, нащадками яких вони були. Межували на сході з тюрками, на заході — з тиверцями, на північному заході — з полянами. Вперше у середині IX століття уличі згадуються у «Повісті минулих літ» поряд з тиверцями в регіоні від річок Дністер та Дунай до Чорного моря, і зазначено, що греки називали їх «Велика Скіфія». Узяли участь в етногенезі українців. Існує гіпотеза, що їхніми сучасними нащадками є гуцули.
Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BB%D0%B8%D1%87%D1%96