уміння
Дані Атласу
Значення
Здобута на основі досвіду, знання здатність належно робити що-небудь. Вершити сіно — се артизм, на те треба спеціального вміння (Хотк., II, 1966, 340); Напружив хірург все умінн...
Морфологія
іменник · 15 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | уміння | уміння |
| Родовий | уміння | умінь |
| Давальний | умінню | умінням |
| Знахідний | уміння | уміння |
| Орудний | умінням | уміннями |
| Місцевий | умінні / умінню | уміннях |
| Кличний | уміння | уміння |
Літературні засвідчення
При всіх природних здібностях до героїзму і самопожертви і готовності до них (що в цій війні в боях з фашизмом засвідчено якнайкрасномовніше!) на Сході за цю чверть століття виробилася ще одна риса, а саме: уміння мислити політично і тверезо, зважувати сили і можливості, і правильно оцінювати дійсність та перспективи.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger
Вікіпедія
Уміння
Уміння — це такий рівень володіння, який потребує незначного контролю свідомістю, характеризується недостатньою стійкістю до різних негативних впливів; здатність належно виконувати певні дії, засновані на доцільному використанні людиною набутих знань і навичок. Передбачає використання раніше набутого досвіду, певних знань; без останніх немає умінь. Утворення умінь є складним процесом аналітико-синтетичної діяльності кори великих півкуль головного мозку, в ході якого створюються й закріплюються асоціації між завданням, необхідними для його виконання знаннями та застосуванням знань на практиці.
Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F