Лексикон · A-Я · У
уповноважений[уповнова́жений]
прикметник · іменник · «Дієпр. пас. мин. ч. до уповнова́жити. — Я не уповноважений з вами вести про це розмову.. — А я з вами уповноважений говорити про все, що є в душі моїй більшовицькій (Гончар, II,...»
✓ Питома українська лексикаNot in the practice pool yetЩе немає в наборі практики
Питома українська лексика
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
готовоЗначення1 картка
очікуєПоходженняочікує джерело
готовоМорфологія32 форми
очікуєНаписання і вимоваочікує джерело
готовоСтилістиказахист питомості
готовоСинонімія4 позиції
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
очікуєФразеологіяочікує джерело
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
готовоЗасвідченнялітературний корпус
очікуєКурспоза курсом
готовоПереклад3 англ.
очікуєWikimediaочікує джерело
очікуєЗовнішніочікує добірку
Значення
ВТСВеликий тлумачний словник сучасної української мови
уповнова́жений (вповнов а жений), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до уповноважити . || у знач. прикм. Який має певні повноваження. || у знач. ім. уповнов а жений, -ного, ч. ; уповнов а жена, -ної, ж. Довірена особа, яка діє за наданими їй повноваженнями. Уповноважена особа .
Морфологія
прикметник · 32 форми · VESUM
Пасивний дієприкметник доконаного виду від уповноважити
| Форма | Позначка |
|---|---|
| уповнова́женій | жін., давальний |
| уповнова́жена | жін., кличний |
| уповнова́женій | жін., місцевий |
| уповнова́жена | жін., називний |
| уповнова́женою | жін., орудний |
| уповнова́женої | жін., родовий |
| уповнова́жену | жін., знахідний |
| уповнова́женому | чол., давальний |
| уповнова́жений | чол., кличний |
| уповнова́женім | чол., місцевий |
| уповнова́женому | чол., місцевий |
| уповнова́жений | чол., називний |
| уповнова́женим | чол., орудний |
| уповнова́женого | чол., родовий |
| уповнова́женого | чол., знахідний |
| уповнова́жений | чол., знахідний |
| уповнова́женому | сер., давальний |
| уповнова́жене | сер., кличний |
| уповнова́женім | сер., місцевий |
| уповнова́женому | сер., місцевий |
| уповнова́жене | сер., називний |
| уповнова́женим | сер., орудний |
| уповнова́женого | сер., родовий |
| уповнова́жене | сер., знахідний |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
рідковживана форма
| Форма | Позначка |
|---|---|
| уповнова́жені | множина, знахідний |
Синоніми та антоніми
Синоніми:
ВПОВНОВА́ЖЕНИЙ
ПОВІ́РЕНИЙПОВІ́РНИКДЕПУТА́ТВІДПОРУ́ЧНИК
Дані синонімів та антонімів показано з джерел маніфесту; звіряйте з контекстом перед уживанням.
Літературні засвідчення
Багряний І. · Іван Багряний. Маруся Богуславка · 1906
Уповноважений ЦК супився, гнівався, як же це так їх зустрічають! Га?! А голова понуро кусав вуса, гриз їх і слухав нагінку великого начальника, слухав тупо й зітхав не до нього; сам він був ще зовсім молодий, але якийсь наче закам'янілий, вимотаний-бо дорешти.
literary_fts · ab7ce682_c0161
Джерело: literary_fts
Переклад
уповноважений↔
representative (one who speaks for another)proxy (agent or substitute authorized to act for another person)representative (one that is taken as typical of its class)
Джерело: dmklinger