Лексикон · A-Я · У
упор[упо́р]
іменник · «1. род. у. Дія і стан того, що упирається ( див. упира́тися¹ 1). Підбігши до кулемета, Яресько радісно вхопив його, крутнув сюди-туди — небачений, новісінький! — і, не знайшовши...»
✓ Питома українська лексикаNot in the practice pool yetЩе немає в наборі практики
Питома українська лексика
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
готовоЗначення1 картка
очікуєПоходженняочікує джерело
готовоМорфологія18 форм
очікуєНаписання і вимоваочікує джерело
готовоСтилістиказахист питомості
очікуєСиноніміяочікує джерело
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
очікуєФразеологіяочікує джерело
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
готовоЗасвідченнялітературний корпус
очікуєКурспоза курсом
готовоПереклад3 англ.
очікуєWikimediaочікує джерело
очікуєЗовнішніочікує добірку
Значення
Курскурсова фраза / chunk
1. род. у. Дія і стан того, що упирається ( див. упира́тися¹ 1). Підбігши до кулемета, Яресько радісно вхопив його, крутнув сюди-туди — небачений, новісінький! — і, не знайшовши...
Морфологія
іменник · 18 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | упо́р | упори |
| Родовий | упо́ра / упо́ру | упо́рів |
| Давальний | упо́рові / упо́ру | упо́рам |
| Знахідний | упо́р | упори |
| Орудний | упо́ром | упо́рами |
| Місцевий | упо́рі / упо́рові / упо́ру | упо́рах |
| Кличний | упо́ре | упори |
Літературні засвідчення
Довженко О. · Олександр Довженко. Україна в огні · 1894
Вони говорили то тихо й поволі, ніби нехотя, утомившись, і тоді слова виривались з їх уст, як одинокі постріли, то раптом, коли гострота антагонізму починала знову роздирати їхні гарячі душі, вони розстрілювали один одного в упор шаленими ураганами словесного вогню.
literary_fts · fd7ac70f_c0037
Джерело: literary_fts
Переклад
упор↔
restpropsupport
Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.)