урядник

іменник · «1. У дореволюційній Росії — нижній чин повітової поліції. — От нехай лиш побачу, що він тут ману пускає та книжки людям читає, — зараз руки назад та й до врядника (Коцюб., II, 1...»

Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики

Дані Атласу

Значення1 картка

Походженняочікує джерело

Морфологія16 форм

Написання і вимоваочікує джерело

Стилістикабез нотаток

Синонімія1 позиція

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологіяочікує джерело

Приповідкиочікує джерело

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курспоза курсом

Переклад1 англ.

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

Курскурсова фраза / chunk

1. У дореволюційній Росії — нижній чин повітової поліції. — От нехай лиш побачу, що він тут ману пускає та книжки людям читає, — зараз руки назад та й до врядника (Коцюб., II, 1...

Морфологія

іменник · 16 форм · VESUM

Відмінювання
Відмінок	Однина	Множина
Називний	урядник	урядники
Родовий	урядника	урядників
Давальний	урядникові / уряднику	урядникам
Знахідний	урядника	урядників
Орудний	урядником	урядниками
Місцевий	урядникові / уряднику	урядниках
Кличний	уряднику	урядники

Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)

Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.

рідковживана форма

рідковживана форма
Форма	Позначка
урядники	множина, знахідний

Синоніми та антоніми

Синоніми:

урядовець

Дані синонімів та антонімів показано з джерел маніфесту; звіряйте з контекстом перед уживанням.

Літературні засвідчення

Андрухович Ю. · Юрій Андрухович. Дванадцять обручів · 1960

На певній стадії розмови урядник таки згадував про нього і, водянисто дивлячись кудись униз, обіцяв посприяти.

literary_fts · cbf65c13_c0001

Джерело: literary_fts

Переклад

урядник↔

officer (one who holds a public office)

Джерело: dmklinger