утікати

дієслово · «УТІКА́ТИ¹ (ВТІКА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УТЕКТИ́ (ВТЕКТИ́), утечу́, утече́ш; мин. ч. уті́к, утекла́, ло́, док. 1. Швидко відходити, відбігати, намагаючись уникнути якоїсь небезп...»

Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики

Дані Атласу

Значення1 картка

ПоходженняFrom у- + тіка́ти.

Морфологія22 форми

Написання і вимоваочікує джерело

Стилістикабез нотаток

Синоніміяочікує джерело

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологіяочікує джерело

Приповідкиочікує джерело

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курспоза курсом

Переклад2 англ.

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

Курскурсова фраза / chunk

УТІКА́ТИ¹ (ВТІКА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УТЕКТИ́ (ВТЕКТИ́), утечу́, утече́ш; мин. ч. уті́к, утекла́, ло́, док. 1. Швидко відходити, відбігати, намагаючись уникнути якоїсь небезп...

Етимологія

From у- + тіка́ти.

Джерело: Wiktionary

Морфологія

дієслово · 22 форми · VESUM

Інфінітив: утікати

теперішній
Особа	Однина	Множина
1 особа	утікаю	утікаємо / утікаєм
2 особа	утікаєш	утікаєте
3 особа	утікає	утікають

майбутній
Особа	Однина	Множина
1 особа	утікатиму	утікатимем / утікатимемо
2 особа	утікатимеш	утікатимете
3 особа	утікатиме	утікатимуть

Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)

Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.

коротка форма

коротка форма
Форма	Позначка
утікать	інфінітив
утіка	теперішній, однина, 3 ос.

Літературні засвідчення

Андрухович Ю. · Юрій Андрухович. Московіада · 1960

Навряд чи він пішов уші і, бо Ідо йому там робити, в отих понурих підвалах, кому він гам потрібен? Звичайно, він міг утікати тільки вгору — загубитися десь на горішніх поверхах, серед манекенів, шкільних уніформ.

literary_fts · e27925aa_c0096

Джерело: literary_fts

Переклад

утікати↔

flee (to run away; to escape)escape (to get free)

Джерело: dmklinger