Лексикон · A-Я · Ф
фат
іменник · «1. розм. Самовдоволений франт, джигун; особа, що любить похизуватися. [Микола:] От бестія, вже до полковника доп’явся. Мій кореш [товаришок].. Фат вищої марки (Д. Бедзик, Ост. в...»
✓ Питома українська лексикаNot in the practice pool yetЩе немає в наборі практики
Питома українська лексика
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
готовоЗначення1 картка
очікуєПоходженняочікує джерело
очікуєМорфологіяочікує VESUM
очікуєНаписання і вимоваочікує джерело
готовоСтилістиказахист питомості
очікуєСиноніміяочікує джерело
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
очікуєФразеологіяочікує джерело
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
готовоЗасвідченнялітературний корпус
очікуєКурспоза курсом
готовоПереклад5 англ.
очікуєWikimediaочікує джерело
очікуєЗовнішніочікує добірку
Значення
Вікісловник (base form фата)словникове тлумачення
легке, звичайно довге, покривало з тюлю або мережива як весільний головний убір нареченої
Літературні засвідчення
Різні автори · Біографія Шевченка за спогадами сучасників · 1958
Кампиони был инженер, молодой человек, фат, был непрочь покутить.
literary_fts · 7ba5d6cc_c0235
Джерело: literary_fts
Переклад
фат↔
foppopinjaycoxcombjackanapesfatuous person
Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.)