химерний[химе́рний]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
химе́рний -а, -е. 1》 Який викликає подив, не схожий на когось звичайного або щось звичайне; незвичний, чудернацький. || Те саме, що потворний . || Сповнений несподіванок. 2》 Якому властиві дивацтва, примхи, вигадки (про людину та її характер). || Те саме, що вередливий . 3》 Який не існує, якого не може бути в дійсності. || Неможливий для виконання, здійснення; нездійсненний, нереальний. || У якого важко повірити; неправдоподібний. || Який є породженням гри фантазії; вигадливий, незвичайний. 4》 Якого важко зрозуміти, збагнути, пояснити; складний, незрозумілий, заплутаний. 5》 Морська риба підкласу суцільноголових. 6》 У рослинництві – організм, що складається зі спадково різних тканин.
«химерний» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
прикметник · 32 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| химе́рній | жін., давальний |
| химе́рна | жін., кличний |
| химе́рній | жін., місцевий |
| химе́рна | жін., називний |
| химе́рною | жін., орудний |
| химе́рної | жін., родовий |
| химе́рну | жін., знахідний |
| химе́рному | чол., давальний |
| химе́рний | чол., кличний |
| химе́рнім | чол., місцевий |
| химе́рному | чол., місцевий |
| химе́рний | чол., називний |
| химе́рним | чол., орудний |
| химе́рного | чол., родовий |
| химе́рного | чол., знахідний |
| химе́рний | чол., знахідний |
| химе́рному | сер., давальний |
| химе́рне | сер., кличний |
| химе́рнім | сер., місцевий |
| химе́рному | сер., місцевий |
| химе́рне | сер., називний |
| химе́рним | сер., орудний |
| химе́рного | сер., родовий |
| химе́рне | сер., знахідний |
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
У цьому сенсі він був цілком химерний, що не могло не випливати з його покрученої, як і, зрештою, в переважної більшості всіх його австрійських співвітчизників, генеалогії.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger