хитати
Дані Атласу
Значення
1. перех. і без додатка. Надавати чому-небудь коливального руху з боку на бік, вперед і назад, згори вниз; колихати, гойдати. Віє вітер, повіває, Кораблі хитає (Рудан., Тв., 195...
Морфологія
дієслово · 22 форми · VESUM
Інфінітив: хитати
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | хитаю | хитаємо / хитаєм |
| 2 особа | хитаєш | хитаєте |
| 3 особа | хитає | хитають |
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | хитатиму | хитатимем / хитатимемо |
| 2 особа | хитатимеш | хитатимете |
| 3 особа | хитатиме | хитатимуть |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| хитать | інфінітив |
| хита | теперішній, однина, 3 ос. |
Фразеологізми та сталі вирази
підмочувати (хитати і т.ін.) / підмочити (розхитати і т.ін.) репутацію
Певними вчинками, діями і т.ін. створювати негативну думку про кого-небудь, заплямовувати когось. Народжена дитина не захотіла підмочувати чисту репутацію святого отця і вирішила стати янголятком — умерти (Ф. Малицький); Треба, щоб це було недозволеною річчю — хитати репутації тих, чиєю творчістю ми хочемо збагатити нашу духовну скарбницю (О. Кундзич); Історія з капустою сильно підмочила репутацію Миколи Проця (В. Бабляк). підмочити авторитет. Знову п'ятірня Авксентія Веремійовича повзає по лисині.. — Підмочив Василь свій авторитет. Оте чаркування… (В. Большак). підмочена репутація. — Репутація в мене підмочена, Дмитре Івановичу,— згодом озвався Бубон.. Всі вважають мене якимсь. .. баламутом (Ю. Збанацький).
Фразеологічний словникхитати головою
як. Виражати схвалення, осуд, заперечення і т.ін. до слів чи поведінки кого-небудь. Маруся лиш хитала заперечливо головою (Г. Хоткевич); Петросов співчутливо хитає головою (О. Донченко); Жінки божкали, хитали головами журно й тішили стару Карпенчиху, Чумачиху (А. Головко). 2. на кого. Указуючи на кого-небудь, засуджувати його поведінку, вчинки. Люди вже стали хитати на його головою… (Марко Вовчок); Дехто з знайомих хитає на мене головою,— чому нічого не подано до Київської Старини? (Панас Мирний). 3. Не схвалювати чого-небудь, виражати своє негативне ставлення до нього. Мартоха з усіх своїх дітей найбільше любила головату Гапку й не терпіла, як сусіди хитали головами над дитиною та пророкували (Леся Українка); Старі шляхтичі, поглядаючи на той блискучий поїзд, тільки хитали головами (І. Нечуй-Левицький).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
Правда, старий Тимків потроху рад був, що панич так любить його сина, і не противився, коли панич брав Гриця з панщини — краще ж хлопцеві гуляти та їздити, ніж потіти коло ціпа; але, коли Гриць почав розповідати йому, про що балакає панич з ним із парубками, старий почав дуже хитати головою.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger