хребет[хребе́т]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
хребе́т -бт а , ч. 1》 Осьовий скелет хребетних тварин і людини, який складається з окремих хребців, сполучених між собою міжхребцевими хрящами, суглобами і зв'язками. || перен. , чого . Основа, опора, кістяк. 2》 Спина людини й тварин. || перен. , розм. Усі частини тіла людини, які мають бути прикриті одягом. 3》 перен. Верхня частина, верхній край, вершина чого-небудь (хвилі, валу і т. ін.). || Поверхня річки, озера і т. ін. 4》 Ряд гір, розташованих в одному напрямі; гірське пасмо. 5》 діал. Корінець (книжки).
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 6, с. 208
Морфологія
іменник · 18 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | хребе́т | хребти́ |
| Родовий | хребта́ | хребті́в |
| Давальний | хребто́ві / хребту́ | хребта́м |
| Знахідний | хребе́т / хребта́ | хребти́ |
| Орудний | хребто́м | хребта́ми |
| Місцевий | хребті́ / хребто́ві / хребту́ | хребта́х |
| Кличний | хре́бте | хребти́ |
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
гнути (згинати) / зігнути спину (шию, карк, хребет і т. ін. )
1. Тяжко працювати. Сокало неохоче віддав перепустку Йванові. Йому б отаку!.. Попросити по-людському. Ні, не дають. Недаремно ж (Іван) на німців гнув спину. Жаль, не провалили черпаком отим голову. Зрадник! (А. Дімаров); — Не можна далі жити отак! — говорила літня селянка-біднячка, яка все життя гнула спину на поміщицькій землі (З газети); Грішні душі, просте бидло Гнуло в праці карк свавільний, А канчук гуляв свобідно, Лад піддержував суспільний (І. Франко). згинати хребта. Винороби, що згинати В полі мусили хребти, На щорічне графське свято Хоч-не-хоч, а мали йти (Л. Первомайський). 2. перев. перед ким—чим. Виявляти покірність, запобігати,…
Фразеологічний словник української мовиламати / зламати (переламати і т.ін.) хребет кому
Дуже бити кого-небудь або нахвалятися, погрожувати розправитися з кимсь. Він таки хребет поламає тому, хто так ставиться до всенародної власності (З журналу). 2. Долати, знешкоджувати, перемагати, знищувати когось. Ламати хребет звірю ворогу в його власній барлозі доводиться з труднощами (З газети); Багато проллється крові, але ми повинні зламати і зламаємо хребет фашистам (О. Довженко). переломати хребта. — Настає рік великого перелому… Мабуть, переламають нам хребта, як ото переломали декому в громадянську (І. Цюпа); Примушувати когось коритися; позбавляти сили, енергії, волі і т.ін. Страх ламає хребет людині й полишає їй єдине почуття — с…
Фразеологічний словникгнути (згинати) / зігнути спину (шию, карк, хребет і т.ін.)
Важко працювати. — Не можна далі жити отак! — говорила літня селянка-біднячка, яка все життя гнула спину на поміщицькій землі (З газети); Грішні душі, просте бидло Гнуло в праці карк свавільний, А канчук гуляв свобідно, Лад піддержував суспільний (І. Франко). згинати хребта. Винороби, що згинати В полі мусили хребти, На щорічне графське свято Хоч-не-хоч, а мали йти (Л. Первомайський). 2. перев. перед ким--чим. Виявляти покірність, запобігати, підлещуватися. — Не люблю я покорятись та гнути перед усяким дідьком спину (І. Нечуй-Левицький); Бувало Микита, мій дід, кожум'яка, Столітня дідівська нерадісна путь! Ніколи, розказують люди, не плакав…
Фразеологічний словникне мати чим хребта (хребет, тіло і т.ін.) прикрити
Бути дуже бідним, погано одягненим; обноситися. Я не маю хребта чим прикрити (І. Франко).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
…ність упирячого роду. Адже упиреня, навіть коли прийшов час йому стати на ноги, виявилося не тільки надмір немічне, аби нападати на людей, а й ледве могло втримати рівновагу, бо і хребет, і руки й ноги упиреняти були такі м'які й легенькі, що вистачало найменшого вітру чи навіть звичайного хатнього протягу, щоб упиреня падало на землю купкою старого ганчір'я, незд…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 1 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger