художник[худо́жник]

худо́жник -а, ч. 1》 Творчий працівник у царині образотворчого мистецтва; живописець, графік, скульптор. || Майстер, що працює в царині прикладного мистецтва (розписування тканин, різьблення по дереву і т. ін.). В і льний худ о жник — у дореволюційній Росії: а) звання, яке надавалось особам, що закінчили Академію мистецтв з малою срібною медаллю; б) звання музиканта з вищою музичною освітою. Кл а сний худ о жник — у дореволюційній Росії – звання, що присвоювалось особам, які закінчили Академію мистецтв із золотою або великою срібною медаллю. 2》 Те саме, що митець 1). Художник слова . 3》 Той, хто досяг високої досконалості, справності в царині мистецтва. || перен. Той, хто виявляє великий смак і майстерність у чомусь. || чого , у чому . Фахівець у якій-небудь справі.