хустина

іменник · «Те саме, що хустка. Ведуть коня вороного, Розбиті копита… А на йому сіделечко Хустиною вкрите (Шевч., II, 1953, 43); В цю хвилину недалечко нас, майже на узліссі, спинилась моло...»

Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики

Дані Атласу

Значення1 картка

Походженняочікує джерело

Морфологія14 форм

Написання і вимоваочікує джерело

Стилістикабез нотаток

Синонімія1 позиція

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологіяочікує джерело

Приповідкиочікує джерело

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курспоза курсом

Перекладочікує джерело

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

Курскурсова фраза / chunk

Те саме, що хустка. Ведуть коня вороного, Розбиті копита… А на йому сіделечко Хустиною вкрите (Шевч., II, 1953, 43); В цю хвилину недалечко нас, майже на узліссі, спинилась моло...

Морфологія

іменник · 14 форм · VESUM

Відмінювання
Відмінок	Однина	Множина
Називний	хустина	хустини
Родовий	хустини	хустин
Давальний	хустині	хустинам
Знахідний	хустину	хустини
Орудний	хустиною	хустинами
Місцевий	хустині	хустинах
Кличний	хустино	хустини

Синоніми та антоніми

Синоніми:

хустка

Дані синонімів та антонімів показано з джерел маніфесту; звіряйте з контекстом перед уживанням.

Літературні засвідчення

Антонич Б.-І. · Богдан-Ігор Антонич. До гордої рослини, цебто до самого себе · 1909

Широкоплечі пні. Черва і червень. З погаслих зір срібляве порохно обсипує дубове листя. Дно підземних рік. Тремтять рослинні первні. Хмарин хустина на обличчі неба. Співає сонно гімн гниття черва. Заранній лук мов сонячна брова. Проміння кусні — світло тонкостебле. Зелена башта — дуб стрільчастоверхий, підвівшися із ночі чорних нар, виполює черву й гниття пожар зливає свіжим соком — бог упертий. Мов мідь живу, наснажує рослини електрика зеленої землі, але і ти — рослина горда, що співаєш це, не знаючи пощо, колись, мов пень, подолана від тлі, покотишся землі на груди сині. 1936

literary_fts · 48db0e55_c0000