Лексикон · A-Я · Х
хітин[хіти́н]
іменник · «Органічна речовина, що належить до групи вуглеводів; утворює зовнішній твердий покрив членистоногих, оболонки клітин грибів, деяких водоростей і бактерій. Зобик [бджоли] щільно ...»
✓ Питома українська лексикаNot in the practice pool yetЩе немає в наборі практики
Питома українська лексика
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
готовоЗначення1 картка
очікуєПоходженняочікує джерело
готовоМорфологія17 форм
очікуєНаписання і вимоваочікує джерело
готовоСтилістиказахист питомості
очікуєСиноніміяочікує джерело
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
очікуєФразеологіяочікує джерело
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
очікуєЗасвідченняочікує корпус
очікуєКурспоза курсом
готовоПереклад1 англ.
готовоWikimediaWikipedia
очікуєЗовнішніочікує добірку
Значення
Курскурсова фраза / chunk
Органічна речовина, що належить до групи вуглеводів; утворює зовнішній твердий покрив членистоногих, оболонки клітин грибів, деяких водоростей і бактерій. Зобик [бджоли] щільно ...
Морфологія
іменник · 17 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | хіти́н | хітини |
| Родовий | хіти́ну | хітинів |
| Давальний | хіти́нові / хіти́ну | хітинам |
| Знахідний | хіти́н | хітини |
| Орудний | хіти́ном | хітинами |
| Місцевий | хіти́ні / хіти́нові / хіти́ну | хітинах |
| Кличний | хіти́не | хітини |
Переклад
хітин↔
chitin (polymer of N-acetylglucosamine, found in arthropod and fungi)
Джерело: dmklinger
Вікіпедія
Хітин
Хіти́н — азотовмісний полісахарид, який хімічно дуже схожий з целюлозою, лише замість гідроксила (—ОН) на кожному кільці (мономері) із 6 атомів Карбону розташована аміногрупа, в якій один з двох атомів Гідрогену заміщений на ацетильну групу.
Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD