цариця
Дані Атласу
Значення
1. Жін. до цар 1, 2. Після великої зими, За Катерини за цариці, Москаль ту викопав криницю (Шевч., II, 1963, 267); Красивий, спритний і хтивий лакуза [Стадницький] за ревну служ...
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
іменник · 14 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | цариця | цариці |
| Родовий | цариці | цариць |
| Давальний | цариці | царицям |
| Знахідний | царицю | цариць |
| Орудний | царицею | царицями |
| Місцевий | цариці | царицях |
| Кличний | царице | цариці |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| цариці | множина, знахідний |
Літературні засвідчення
…— Та я, тату, і так знаю ту історію, — знизала плечима насмішкувато, одначе встала і пішла собі геть, гукнувши Заливая: — Будуть там усякі дурниці говорити... Ходім! — і подалась геть. — ...Отож крутила з парубками... Поки накрутила... А цей помирав за нею, Богу на неї молився. Буває так. Ну й взяв за себе небогу. А вона ж як цариця, а він бач який. От і має! Це все одно, як спарувати козла з зозулею. І ні стиду в неї, ні сорому. Пятро, бач, "їроплану їскає", а жінка, либонь, десь "шибко" великого начальника гостить... Тьху! Слухали, чи не йде ще хто.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger
Вікіпедія
Цар
Цар — титул монарха, самодержця у деяких європейських державах: Болгарії, Росії, Сербії, Хорватії. Також титул цар вживався в офіційних документах і руських літописах щодо Візантійських Імператорів, ханів Золотої орди та правителів держав, які утворилися після її розпаду. Найпоширеніше пояснення походження назви — від титулу римських імператорів — цезар, Вживається також як загальна назва володаря якої-небудь країни. В українській традиції царями також називають трьох волхвів зі Сходу, що прийшли поклонитись Спасителю.