цензор[це́нзор]

іменник · «1. У Стародавньому Римі — урядова особа, яка оцінювала майно громадян, стежила за надходженням податків тощо. 2. Урядова особа, яка здійснює цензуру (у 2 знач.). Мені доводилось...»

✓ Питома українська лексикаNot in the practice pool yetЩе немає в наборі практики

Питома українська лексика

Ця форма має українське джерельне підтвердження.

Дані Атласу

Значення2 картки

Походженняочікує джерело

Морфологія17 форм

Написання і вимоваочікує джерело

Стилістиказахист питомості

Синоніміяочікує джерело

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологіяочікує джерело

Приповідкиочікує джерело

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курспоза курсом

Переклад1 англ.

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

Грінченко (1907)домодерна фіксація · не переклад

«цензор» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.

Морфологія

іменник · 17 форм · VESUM

Відмінювання
Відмінок	Однина	Множина
Називний	це́нзор	це́нзори
Родовий	це́нзора	це́нзорів
Давальний	це́нзорові / це́нзору	це́нзорам
Знахідний	це́нзора	це́нзорів
Орудний	це́нзором	це́нзорами
Місцевий	це́нзорі / це́нзорові / це́нзору	це́нзорах
Кличний	це́нзоре	це́нзори

Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)

Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.

рідковживана форма

рідковживана форма
Форма	Позначка
це́нзори	множина, знахідний

Літературні засвідчення

Багряний І. · Іван Багряний. Маруся Богуславка · 1906

Господи! Чи ж мені про це говорити й чи до вас! Я чула, та й навіть у офіційних наших журналах читала, там, де цензор проґавив (а всього не вбережеш, шило вилазить!), як живуть діти в світі.

literary_fts · ab7ce682_c0123

Джерело: literary_fts

Переклад

цензор↔

censor