цеховик[цехови́к]

іменник · «1. Майстер ремісничого цеху. З-за Кожум’яцької брами виходить юрба цеховиків, що вертаються з засідання магістрату, жваво обговорюючи якусь подію (Коч., І, 1956, 445). 2. Робітн...»

✓ Питома українська лексикаNot in the practice pool yetЩе немає в наборі практики

Питома українська лексика

Ця форма має українське джерельне підтвердження.

Дані Атласу

Значення2 картки

Походженняочікує джерело

Морфологія16 форм

Написання і вимоваочікує джерело

Стилістиказахист питомості

Синоніміяочікує джерело

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологіяочікує джерело

Приповідкиочікує джерело

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченняочікує корпус

Курспоза курсом

Перекладочікує джерело

WikimediaWikipedia

Зовнішніочікує добірку

Значення

Грінченко (1907)домодерна фіксація · не переклад

«цеховик» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.

Морфологія

іменник · 16 форм · VESUM

Відмінювання
Відмінок	Однина	Множина
Називний	цехови́к	цеховики́
Родовий	цеховика́	цеховикі́в
Давальний	цеховико́ві / цеховику́	цеховика́м
Знахідний	цеховика́	цеховикі́в
Орудний	цеховико́м	цеховика́ми
Місцевий	цеховико́ві / цеховику́	цеховика́х
Кличний	цеховику́	цеховики́

Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)

Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.

рідковживана форма

рідковживана форма
Форма	Позначка
цеховики́	множина, знахідний

Вікіпедія

Цеховик

Цехови́к — термін радянської фразеології на позначення підпільного підприємця в СРСР в період до кінця 1980-х років. За законами і принципами радянського суспільства це економічна самодіяльність, у тому числі і виробництво на державних та кооперативних підприємствах в промислових умовах товарів народного споживання з метою продажу.

Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B5%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BA