цить[ци́ть]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
виг. , розм. Уживається як заклик до тиші, мовчання. || Уживається як заборона галасувати, кричати, лаятися і т. ін. || Уживається для того, щоб умовити людину ( перев. дитину) не плакати.
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 6, с. 253
Морфологія
вигук · 1 форма · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| цить |
Фразеологізми та сталі вирази
мовчи та диш, жарт
Уживається як порада кому-небудь вести себе спокійно, нічим не виявляти себе; сиди тихо. — Викинь лиш дур з голови; удар лихом об землю,— мовчи та диш ! (І. Котляревський); — Ні, козаче, викинь із голови, щоб відсіля втекти. Мовчи та диш, а то щоб й тебе на локшину не покришили (Г. Квітка-Основ’яненко); Пішла між рибами про неї (Щуку) всюди слава, Сміються всі, карасики найбільш: “Догралася! Тепер мовчи та диш, Безхвостая проява!” (Л. Глібов). цить та диш. Є ситуація, коли краще тінню усмішки прикритись, прикусити язика, або, як дехто каже з камишанських: цить та диш (О. Гончар)
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
…, припадаючи до маляти: — Ну, чого ж ти, моя ясочко?.. Ну, годі... Голівка в тебе болить?.. Боже мій! Ну, ластівочко ж... — і враз з люттю божевільною, розпучливою: — Ци-ить!!! Та цить же, будь ти прокляте!!! Цить!.. А от отак!.. — і заходилась буйним плачем, безпорадно, безвихідно. Дитина ячіла тонюнько, в агонії... От чийсь понурий голос з кубанською вимовою:…
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: kaikki/Wiktionary (CC BY-SA 3.0)