цупкий[цупки́й]

прикметник · «1. Який погано піддається стисканню чи розтягуванню: тугий, пружний. Ноги грузли часом по коліно в цмоковині, цупкий комиш ламався, тріщав та бив її по лицю, плутався під ногами...»

✓ Питома українська лексикаNot in the practice pool yetЩе немає в наборі практики

Питома українська лексика

Ця форма має українське джерельне підтвердження.

Дані Атласу

Значення2 картки

Походженняочікує джерело

Морфологія32 форми

Написання і вимоваочікує джерело

Стилістиказахист питомості

Синоніміяочікує джерело

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологіяочікує джерело

Приповідкиочікує джерело

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курспоза курсом

Переклад6 англ.

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

Грінченко (1907)домодерна фіксація · не переклад

«цупкий» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.

Морфологія

прикметник · 32 форми · VESUM

Форми
Форма	Позначка
цупкі́й	жін., давальний
цупка	жін., кличний
цупкі́й	жін., місцевий
цупка	жін., називний
цупкою	жін., орудний
цупко́ї	жін., родовий
цупку	жін., знахідний
цупко́му	чол., давальний
цупки́й	чол., кличний
цупкі́м	чол., місцевий
цупко́му	чол., місцевий
цупки́й	чол., називний
цупки́м	чол., орудний
цупко́го	чол., родовий
цупко́го	чол., знахідний
цупки́й	чол., знахідний
цупко́му	сер., давальний
цупке́	сер., кличний
цупкі́м	сер., місцевий
цупко́му	сер., місцевий
цупке́	сер., називний
цупки́м	сер., орудний
цупко́го	сер., родовий
цупке́	сер., знахідний

Літературні засвідчення

Франко І. · Іван Франко. Батьківщина · 1856

— Ні-ні, говори сміло! — Та як заколядували! Там між ними був такий цупкий на вигадки, так той затягнув, а всі за ним, та так мов сокирою рубають.

literary_fts · cf38ab08_c0003

Джерело: literary_fts

Переклад

цупкий↔

hardstiffrigidtoughsolidfirm