Лексикон · A-Я · Ч
чудний
прикметник · «1. Який викликає здивування; дивний. Заснув. Снились якісь сни чудні (Вовчок, VI, 1956, 239); [Річард:] Та що се з матір’ю сьогодні, Белло? І ти якась чудна… (Л. Укр., III, 1952...»
Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики
Дані Атласу
готовоЗначення1 картка
очікуєПоходженняочікує джерело
готовоМорфологія32 форми
очікуєНаписання і вимоваочікує джерело
очікуєСтилістикабез нотаток
очікуєСиноніміяочікує джерело
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
очікуєФразеологіяочікує джерело
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
готовоЗасвідченнялітературний корпус
очікуєКурспоза курсом
очікуєПерекладочікує джерело
очікуєWikimediaочікує джерело
очікуєЗовнішніочікує добірку
Значення
Курскурсова фраза / chunk
1. Який викликає здивування; дивний. Заснув. Снились якісь сни чудні (Вовчок, VI, 1956, 239); [Річард:] Та що се з матір’ю сьогодні, Белло? І ти якась чудна… (Л. Укр., III, 1952...
Морфологія
прикметник · 32 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| чудній | жін., давальний |
| чудна | жін., кличний |
| чудній | жін., місцевий |
| чудна | жін., називний |
| чудною | жін., орудний |
| чудної | жін., родовий |
| чудну | жін., знахідний |
| чудному | чол., давальний |
| чудний | чол., кличний |
| чуднім | чол., місцевий |
| чудному | чол., місцевий |
| чудний | чол., називний |
| чудним | чол., орудний |
| чудного | чол., родовий |
| чудного | чол., знахідний |
| чудний | чол., знахідний |
| чудному | сер., давальний |
| чудне | сер., кличний |
| чуднім | сер., місцевий |
| чудному | сер., місцевий |
| чудне | сер., називний |
| чудним | сер., орудний |
| чудного | сер., родовий |
| чудне | сер., знахідний |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
нестягнена форма
| Форма | Позначка |
|---|---|
| чудная | жін., кличний |
| чудная | жін., називний |
| чудную | жін., знахідний |
| чуднеє | сер., кличний |
| чуднеє | сер., називний |
| чуднеє | сер., знахідний |
| чуднії | множина, кличний |
| чуднії | множина, називний |
| чуднії | множина, знахідний |
Літературні засвідчення
Багряний І. · Іван Багряний. Тигролови · 1906
…— мовив журливо, кліпаючи очима. — Так як же, чорнява, тебе звуть? Дівчина зовсім почервоніла, але не відвела очей, дивилась з-під насуплених брів, наче націлялась з рушниці: — А так... Звуть-звуть та й покличуть. А ти звідки такий-о? — Який це "такий-о"? Засміялась: — Та такий... чудний.. Звідки ти? — Е, це так далеко, що ти й не мрієш. — Знаю. Що ти з України, це я знаю. Ба більше: знаю навіть, що в тебе там є любка і що звуть її Наталка. — Дурна, — бовкнув Григорій. — Чого ж ти лаєшся? — Що є Наталка, то правда, але то не любка, а сестра... А звідкіля ти все знаєш? Дівчина зніяковіла: — Ти б послухав, що ти молов тут п'ять днів, кидаючись, як божевільний.…
literary_fts · 4400fcb5_c0058
Джерело: literary_fts